Генри Ноуэн (1932-1996) , писатель, оратор и духовный наставник тысяч христиан по всему миру, родился в Нидерландах. Священник и одаренный учитель, он преподавал в Гарварде, Йеле и других престижных университетах в разных уголках мира, однако последние 10 лет жизни провел, служа пастором общины для инвалидов в Торонто. Его плодотворная писательская карьера дала жизнь таким выдающимся трудам, как «Здесь и сейчас», «Возвращение блудного сына» и «Внутренний голос любви».
Тепер нам треба знову звернутися до Ісуса, адже, тричі запитавши Петра, чи любить той Його більше за інших, і тричі доручивши Петрові бути пастирем, Він дуже рішуче сказав:
Істинно, істинно говорю тобі: коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш (Йоана 21, 18).
У Свої останні дні на землі Ісус в’їхав до Єрусалима верхи на віслюкові під радісні вигуки збудженої юрби, яка лише кількома днями пізніше з таким самим ентузіазмом волатиме: «Розіпни Його!»
https://www.knigi365.org/wp-content/uploads/2026/05/Spohliadalna-molytva-iak-zbroia-khrystyianskoho-lidera-majbutnoho-z-knyhy-Henri-Nouena-V-imia-Isusa.mp3 Щоб жити життям, в якому бажання бути значущим не переважає, і яке натомість надійно закріплене в пізнанні першої Божої любові, треба бути містиком. Містик — це людина, особистість якої глибоко вкорінена в першій Божій любові. Якщо християнському лідеру майбутнього треба буде колись на чомусь сфокусуватися, то найкраще йому послужить тут практика перебування в присутності …
Низка книг, які могли би дуже посприяти роботі з новими людьми в церквах та їхній ефективній інтеграції в громади. Отримати безкоштовно.
Перш ніж доручити Петрові бути пастирем, Ісус запитав його: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене більш, ніж оці?» Потім знову спитав: «Чи любиш Мене?» А тоді й утретє: «Чи любиш ти Мене?». Власне це питання має звучати як головне для всього нашого християнського служіння, адже саме воно може дозволити нам бути незначущими — і водночас справді впевненими в собі.
Сьогодні по обіді зателефонував мій хороший друг Джонас. Приголомшений, він говорив глухо, його голос тремтів. Як з’ясувалося, дочка Джонаса померла через чотири години після свого народження. «Ми з Маргарет і наш трирічний син Сем так чекали народження дівчинки! – розповідав він. – Вона народилася передчасно; довелося терміново робити кесарів розтин, але все одно ми думали, що вона впорається». Однак незабаром з’явилися чіткі ознаки, що Ребекка довго не проживе.
Якими мають бути церковні лідери у новому тисячолітті, аби протистояти викликам сьогодення? Генрі Ноуен, видатний християнський письменник та мислитель, розважає про це у книжці «В ім’я Ісуса».
Коли я почав сприймати природу як щось більше, ніж метафору, як живе об’явлення Божих шляхів, то зрадів, що мене так добре навчили переживати Бога у природі, навіть якщо для того, аби опанувати цей спосіб пошуку Бога повністю, потрібен час.
Коли я оселився в одному домі з людьми з вадами розумового розвитку, найперше мене вразило те, що їхня симпатія чи антипатія до мене не мала абсолютно нічого спільного з жодною з тих численних корисних справ, якими я займався до того часу. Оскільки ніхто з них читати моїх книг не міг, ці книги нікого не вражали, а позаяк більшість із них ніколи не ходила до школи, мої двадцять років у Нотр-Дамі, Єлі та Гарварді теж рекомендацією не служили.
Це звучить парадоксально, але зцілення та радість починаються з прямого погляду на джерело нашого болю. Ми повертаємось обличчям до потаємних втрат, які паралізували нас і тримають у в’язниці заперечення, сорому чи почуття провини.
Мій переїзд з Гарварду до «Ляршу» дозволив мені по-новому зрозуміти, якою мірою на мої думки про християнське лідерство впливало прагнення бути ЗНАЧУЩИМ, прагнення до ПОПУЛЯРНОСТІ та прагнення до ВЛАДИ. Надто часто я вбачав, що набування значущості, популярності та влади – це необхідні складові ефективного служіння.
Пригадую, як багато років тому вирушив у довгу прогулянку Комп’єнським лісом, що у Франції, зі своїм приятелем Юттою. Надворі було волого й туманно. На деревах не красувалося листя, крізь темне гілля не пробивалися сонячні промені. Однак ліс явився нам у новій красі: безконечні відтінки сірого й зеленого, туман, що ледь рухався довкола стовбурів високих дерев, ніжно їх обіймаючи.
Приїхавши відвідати мене у спільноті «Дейбрейк» біля Торонто, мій друг Мюррей МакДоннелл запитав, чи не хотів би я, скориставшись нагодою — п’ятнадцятою річницею створення Центру розвитку людини у Вашингтоні, — висловитись на тему християнського лідерства у двадцять першому столітті…
Однак, відгукнувшись на це запрошення, я зрозумів, що окреслити здорове бачення християнського лідерства у двадцять першому столітті зовсім не просто…
Дати відсіч силам зла і смерті вдається лиш тоді, коли ми перебуваємо у постійному зв’язку з силами добра й життя.
Духовне формування – це не кроки чи стадії на шляху до досконалості. Це рухи від розуму до серця через молитву в її найрізноманітніших формах, які возз’єднують нас із Богом, одне з одним, із нашим істинним «я».
Найбільша пастка в житті – не успіх, популярність чи влада, а самозаперечення, сумніви в тому, ким ми є насправді. Воно – найзапекліший ворог духовного життя.
“Я запропоную тут кілька образів із мого життя… Сподіваюсь, вони дадуть вам певне уявлення про те, у якому напрямку варто рухатися, розмірковуючи про християнське лідерство в майбутньому”.
Життя – це просто швидкоплинна нагода за тих кілька років сказати Богові: «Я теж Тебе люблю»
Спокуса влади найсильніша тоді, коли близькість становить загрозу. Часто-густо християнський провід здійснюють люди, які не вміють розвивати здорові, близькі стосунки і натомість обрали владу та контроль.
В служінні є три дуже сильні книги. Ми вважаємо, що кожен служитель має не тільки їх прочитати, а й тримати у власній бібліотечці, аби час від часу знову звертатися до них за підбадьоренням, підтримкою й навчанням.
Свідоцтво переселенця з Лисичанська про те, як книга Генрі Ноуена «Духовне керівництво» через відповіді на фундаментальні життєві запитання веде його до пізнання Бога в громаді віручих на Черкащині
Книга Генрі Ноуена «Духовне розпізнавання» розповідає, як відшукати Божі настанови у книжках, які ми читаємо, у природі, яку споглядаємо, у людях, яких зустрічаємо, і в подіях, які переживаємо.
Три проблеми, які найбільш гостро відчуваються в часи випробувань, та три книги, які дарують розраду та надію, а також допомагають подолати кризу довіри Богові.
Повернення блудного сина: Історія про вороття додому. Генрі Ноуен у своїй книзі майстерно сплів в одну оповідь на перший погляд різні історії: історію Рембрандта, людську історію та історію Божу. Ця чудова праця, неймовірно прекрасна як у простоті своєї мудрости, так і в незвичайній красі переміни, до якої закликає нас. І заклик цей упродовж віків добре …
Генрі Ноуен «ВІД СТРАХУ ДО ЛЮБОВІ» Генрі Ноуен вміло поєднував у своїй творчості глибоке розуміння натхненного Божого Слова і знання сучасної психології. Ця книжечка, складена з проповідей отця Генрі на основі притчі про блудного сина і картини Рембранта „Повернення блудного сина”, ідеально підходить для великопосних молитов і роздумів, аби відкрити для себе тайну власного …
Один із найпопулярніших сучасних християнських письменників пропонує свої роздуми про значення Євхаристії та євхаристійного життя для кожної людини. Повнішого розуміння Євхаристії автор шукає через історію двох учнів, які йшли з Єрусалиму до Емаусу після розп’яття Христа. “З палаючими серцями” закликає кожного з нас пережити цю євхаристійну подорож і впізнати Того, Хто завжди йде поруч з …
Духовне життя не починається колись, у невизначеному майбутньому. Воно відбувається тут і тепер, а Бог об’являється щодня, у звичайних подіях і справах, із яких зіткане наше життя. Книга медитацій отця Генрі Ноуена відкриває нам, що насправді Бог набагато ближчий до нас, ніж ми звичайно собі це уявляємо. Ісус прийшов, аби зняти з нас тягар минулого …
Эта книга полна утешения и вместе с тем глубоко реалистична. Она рассказывает не столько о том, как пережить времена испытаний, но как можно жить всей полнотой настоящей жизни посреди страданий – и выйти далеко за их пределы.