У Свої останні дні на землі Ісус в’їхав до Єрусалима верхи на віслюкові під радісні вигуки збудженої юрби, яка лише кількома днями пізніше з таким самим ентузіазмом волатиме: «Розіпни Його!» Цим Він нагадав нам, що ми обманюємо самих себе, коли наполягаємо на легких перемогах. Коли гадаємо, що можна з успіхом ховати за задоволеннями те, що завдає болю нам і людству в наш час. Багато чого по-справжньому цінного приходить лише в результаті конфронтації.

Шлях від Вербної неділі до Великодня – це дорога терпіння і страждань. Англійське слово «patience» (терпіння – прим. перекл.) походить від давнього кореня «patior», що означає «страждати». Навчитися терпіння неможливо, бунтуючи проти кожної труднощі. Уперто продовжуючи прикривати свої болі безтурботними «Осанна!», ми ризикуємо втратити терпіння. Коли ж поверховість легкого шляху протреться до дірок, ми, найімовірніше, станемо злими та цинічними або жорстокими й агресивними.

Натомість Христос пропонує нам залишатися в тісному контакті з багатьма повсякденними стражданнями і куштувати зачатки надії та нового життя просто там, живучи посеред своїх ран, болю і розбитості. Спостерігаючи за Його життям, послідовники Ісуса виявляють, що лише після того як вщухли всі вигуки «Осанна!» з натовпу, учні та друзі полишили Його, а Ісус вигукнув: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?!» – тільки тоді Син Людський повстав із мертвих, розірвав узи смерті й став Спасителем.

Це шлях терпіння, що повільно веде мене від легкого тріумфу до важкої перемоги.

Пізнаючи, як Бог використовує мої страждання для того, щоби формувати мене та наближати до Себе, я вже не стану настільки категорично відкидати їх. Я вже не буду беззастережно вважати свої болі перешкодами для власних планів і дедалі краще зможу розгледіти в них засіб, за допомогою якого Бог робить мене готовим прийняти Його. Я дозволяю Христу жити поруч із моїми ранами та тривогами.

Пам’ятаю, як один літній священик колись сказав мені: «Я постійно скаржився, що моїй роботі вічно щось заважає, але потім зрозумів, що ці завади і є моя робота». У неприємностях, напружених моментах і раптових невдачах міститься більше потенціалу, ніж ми зазвичай усвідомлюємо. Перехід від Вербної неділі до Великодня веде нас від легкої перемоги, побудованої на дріб’язкових мріях та ілюзіях, до важкої перемоги, запропонованої Богом, Який чекає на нас, щоб очистити Своєю терплячою й турботливою рукою.

Допоможіть нам благословити інших людей гарними книгами для їхнього духовного збудування, підтримки та розради! Поділіться цим уривком з вашими друзями, у групах спілкування та соцмережах, щоби й вони могли прочитати чи прослухати його і врешті прочитати цю книгу. Для когось це може стати Божою відповіддю на багато молитов.