«І винагороджує тих, які Його шукають» — свідоцтво переселенця про шлях до Бога через книгу про найважливіші життєві запитання

Цього листа нам передав пастор невеликої церкви на Черкащині, де громада вирішила разом вивчати книгу Генрі Ноуена «Духовне керівництво».

Такий вибір не має дивувати, адже, попри свою назву, ця книга чи не однаково цікава як служителям, що здійснюють духовний провід, так і тим, ким вони опікуються. Ті й другі знаходять тут багато глибоких думок і настанов, які неодмінно впливатимуть на їхню подальшу довгу мандрівку у вірі.

Аби торувати цей шлях, треба спершу звернутися до свого серця, до Бога в Його Слові та до церковної спільноти з фундаментальним запитаннями: Хто я? Де я був і куди йду? Ким є Бог для мене та як навчитися чути Його? Де моє місце в спільноті та як мені служити іншим?

Ми наводимо тут цей лист цілком, зберігаючи стиль оригіналу:

Меня зовут Юрий. Я переселенец из Лисичанска. Как и многие мои земляки, я вынужден был бежать из своего родного города, чтобы остаться в живых. Семья уехала сразу за границу еще в первые дни войны. Я же, вместе со старшим сыном, оставался до последнего пока снаряды не начали падать возле нашего дома. Ехали «впопыхах», не зная даже куда. Но, наверное, по воле Бога, мы приехали именно сюда в село Благодатное, Черкасской области.

Ранее я не задумывался о Боге и Евангелии. Как-то жил, работал, растил детей, в общем жил, как и все, кого я знал. Иногда встречались одинокие моменты разговора с какими-то людьми с Библией в руках, но не предавал этому никакого значения.

Когда же приехал в это село, то один мой знакомый сразу же меня привел в «свою» церковь. Здесь давали помощь таким же, как и я беженцам и это было в тот момент очень важным элементом нашей жизни. Также нас сразу пригласили на молитвенное собрание, которое проводилось и проводится каждый день с первого дня войны. Мне сразу же понравилось, потому что я люблю исследование любой книги, а тут Библия, которую я никогда не только не исследовал, но даже и не читал.

В один из дней недели мы начали заниматься по книге Генри Ноуэна » Духовне керівництво». Это было еще более интересно для меня. Сразу две книги получается. Но самое главное, что содержание книги меня все более захватывало. Из нее я не просто многое узнал о необходимости жизни в соответствии с волей Бога, но и начал чувствовать большое желаний именно такого искать.

Я еще только на пути, так сказать к Богу, но все больше понимаю свою нужду в Нем, особенно когда мне довелось пережить такое и продолжать быть в большом неведении о будущем.

Спасибо вам за эти книги, они действительно очень помогают находить людям Божий путь – и особенно, таким как я.

Отже, «Духовне керівництво» – це, перш за все, книга фундаментальних життєвих запитань та настанов, як шукати відповіді, коли вони є, та як проживати самі запитання, коли відповіді віднайти неможливо. Тож не дивно, що саме цю книгу обрав Господь, аби спрямувати до Себе цю душу. Він турботливо забрав усі бар’єри на шляху – навіть мовний, як видно з листа, бо книга видана українською, – аби ніщо не перешкоджало дії Святого Духа.

Сьогодні багато людей, які, подібно до брата Юрія, переживають суворі випробування в житті, ставлять собі ці великі запитання та болісно намагаються – можливо, вперше у своєму житті – шукати відповідей.

Ця книга може стати початком шляху цих людей до Бога – принаймні, дозволить зробити перші кроки на цьому шляху. Турботлива спільнота, Божа ласка та Його Слово згодом довершать цю справу.

Будь ласка, поділіться цим постом у соцмережах та чатах, натиснувши кнопки нижче.

Оставьте комментарий