Джерри Бриджес — учитель Библии и автор многих известных книг, например, «Стремление к святости», только в США разошедшейся миллионными тиражами. Он считается признанным классиком протестантской литературы, талантливо совмещая в своих книгах глубину и фундаментальность подхода с легкостью и доступностью изложения, а также акцентом на жизненные и практические стороны рассматриваемых вопросов.
В течение долгого времени посвящая себя служению «Навигаторов», последние 15 лет является вице-президентом по вопросам подготовки служителей и работе с христианскими вузами.
Я б сказав, що по-справжньому жити смиренно, не переживаючи певною мірою на собі істину євангелія щодня, просто неможливо. Тоді постає закономірне питання: як це робити?
Джеррі Бріджес в своїй новій книзі “Благословення смирення” вказує на Заповіді блаженства, показуючи, що саме в них Ісус дав вичерпні настанови щодо того, як виглядає смирення в дії. Книга є українською та російською мовами!
Без сумніву, сьогоднішнє суспільство стає дедалі більш ворожим до біблійних цінностей. Деякий час я думав, що наша американська культура є безбожною, себто такою, яка вірить і діє так, наче Бог не має значення.
Заздрість – це болісне і нерідко обурливе усвідомлення переваги, яку має будь-хто інший. Подеколи ми хочемо мати таку ж саму перевагу, і це бажання веде нас до ще одного гріха – зажерливості. І часто ми просто обурені тим, що інша особа має те, чого немає в нас. Але ми не просто заздримо людям загалом. Зазвичай дві причини спонукають нас до заздрості. По-перше, ми схильні заздрити тим, з ким найбільше себе ототожнюємо. По-друге, ми схильні заздрити їм у тому, що цінуємо найбільше.
Однією з ознак християнської зрілості, якої повинен прагнути кожен віруючий, є згода з Божою волею, оперта на впевненість у Його мудрості, святості, владарюванні та доброті… Доки ми на це спроможні, нам не загрожує розчарування. Наші власні обмежені погляди і недалекоглядні цілі й бажання можуть бути і будуть відкинуті; але наше головне й найважливіше бажання, щоб здійснилася Божа воля, мусить сповнитися.
Миротворчість може означати щось більше, ніж просто відновлення зіпсованих стосунків. Вона може піти далі і призвести до розвитку прекрасної дружби. Це продемонстрував досвід одного з моїх кращих друзів. Ось що він розповів:
Ми повинні бути вдячними всім людям, які прагнуть бути миротворцями на різних щаблях суспільства. Але немає сумнівів, що Ісус не мав жодних з цих людей на увазі, коли казав: «Блаженні миротворці». Він звертав свої слова до тих, які були безсилі грати роль миротворців на національному чи міжнародному рівні. Він навіть не мав на увазі людей, здібних і навчених нести мир у церкви або сім’ї, хоч яким важливим не було б це служіння.
Коли ми з вами кажемо комусь: «Не тривожся» або «Не бійся», то ми просто намагаємося підбадьорити цю людину чи дати їй гарну пораду. Але коли Ісус (або Павло чи Петро, які писали під впливом божественного натхнення) каже нам: «Не журіться», це має силу моральної заповіді. Іншими словами, воля Бога полягає в тому, щоб ми не відчували тривоги. Або, якщо говорити прямо, тривога – це гріх.
Довіра Богові має своєю протилежністю тривогу та розчарування, і Христос багато навчав про них. Найвідоміший фрагмент, де Ісус торкається цих питань, – це Матвія 6:25-34. У декількох віршах Він згадує слово «журитися» шість разів. Нам не треба журитися про те, що їсти, пити чи у що одягатися, і навіть – про невідомі обставини завтрашнього дня.
Упродовж багатьох років я припускав, що вислів «чисті серцем» стосується моральної чи сексуальної чистоти. Звичайно, тут йдеться і про це також, але означають ці слова набагато більше.
Я часто чую зауваження, що коренем усіх цих гріхів є гордість. Хоча я згоден, що гордість відіграє вагому роль у розвитку та вияві наших «невловимих» гріхів, також я переконаний у тому, що існує інший гріх, фундаментальніший і поширеніший за гордість, який є більш слушним кандидатом у першопричину інших гріхів. Це гріх нечестя, у якому ми всі тією чи іншою мірою винні.
Хоча окремі випадки і можуть вимагати якихось особливих підходів, існують загальні настанови, які поширюються на всі наші «невловимі» гріхи.
https://www.knigi365.org/wp-content/uploads/2025/04/Chomu-blazhenni-myloserdni-0D0Az-knyhy-Dzherri-Bridzhesa-Blahoslovennia-smyrennia0D0A.mp3 Я сидів у центральній бібліотеці міста, в якому ми живемо, і читав книгу, чекаючи, поки моя дружина повернеться зі своєї зустрічі. Поки я там сидів, туди почали заходити безхатьки, мабуть, шукаючи теплої місцини холодного, вітряного вечора. Усі вони були неохайні та трохи смердючі. Моєю реакцією було: «Що роблять ці брудні смердючі люди у нашій …
Декілька років тому я почув такий вираз: «Щодня проповідувати Євангеліє самому собі». Саме це нам належить робити, щоби щоденно свідомо засвоювати Євангеліє. Ми мусимо щодня проповідувати його собі, ба більше – персоналізувати його і застосовувати особисто для себе
Ми не лише засмучуємо свого небесного Отця власним гріхом, а й також надуживаємо Його благодаттю. Павло написав, що Бог простив нам наші переступи «згідно з багатством Його благодаті» (див. Ефесян 1:7).
https://www.knigi365.org/wp-content/uploads/2025/04/Iak-vyhliadaie-shchodennyj-dosvid-pravednosti.mp3 З Писання зрозуміло, відтак, що ми маємо прагнути практичної праведності. Але що змусить нас відчувати голод і спрагу за нею? Відповідь двояка. По-перше, як ми вже бачили, нова природа завдяки Святому Духові схильна прагнути праведності. Це може бути лише маленька іскра у новонаверненій людині, але коли вона духовно зростатиме, цей голод буде ставати сильнішим. …
Ми обурюємося – і цілком справедливо, – коли велика конфесія висвячує практикуючого гомосексуаліста на єпископа. То ж чому ми не плачемо так само над власним егоїзмом, критиканством, дратівливістю та гнівом? Легко знайти собі відмовку, що ці гріхи не такі погані, як кричущі гріхи суспільства. Але Бог не дав нам повноважень визначати ступінь тяжкості тих чи інших гріхів.
У своїй книжці «Що сталося з гріхом?», виданій 1973 року, психіатр Карл Меннінгер написав:
Саме слово «гріх», що начебто зникло тепер, колись відрізнялося своєю значущістю. Це було сильне, зловісне і серйозне слово… Але сьогодні його немає. Воно майже зникло – і слово, і саме поняття. Чому? Невже ніхто тепер не грішить? Невже ніхто не вірить в існування гріха?
Витримувати кривди – це відповідати з лагідністю на образи інших людей. Ними можуть бути несправедлива критика, недобрі плітки чи навіть наклеп. Наприклад, хтось може принижувати тебе під час розмови. Або підвищення отримує замість вас той, хто явно менше на це заслуговує. Існують численні способи, як люди можуть скривдити нас.
Павло починає своє Перше послання до церкви в Коринті, звертаючись до них як до «освячених [відділених Богом] у Христі Ісусі, покликаних святих [відокремлених]», а в решті листа аж до самого кінця він рішуче переконує їх поводитися, як належить святим. У певному сенсі Павлове послання можна підсумувати в такому твердженні: «Ви – святі. Тож поводьтеся як святі!»
Сьогодні слово «святий» рідко вживають за межами римо-католицької і православної традицій. Але коли таки вживають, то найчастіше описують ним особу (зазвичай старшого віку), якій властива надзвичайна побожність. Хтось може сказати: «Якщо є на світі святі, то це моя бабуся». Почувши таке твердження, ми одразу змальовуємо у своїй уяві добру, ласкаву жінку, яка щоденно читає Біблію, часто молиться і відома своїми добрими ділами стосовно ближніх.
Покірність Божому провидінню вимагає насамперед того, щоб ми зрозуміли суть цього терміну. Якщо коротко, провидіння означає суверенне панування Бога над усім Його створінням, контролювання, керування та організацію всіх подій і обставин для досягнення Своїх цілей.
Один мій друг-підприємець слухав компакт-диск з проповідями на тему Блаженств, який я йому дав. Він розповів мені, що, дійшовши до заповіді про тихих, він переключив на наступну. Бути тихим його не цікавило. Як більшість американців, він вважав, що тиха, лагідна особа – це хтось боязкий, безхребетний, той, хто не здатний відстоювати свою думку і легко піддається домінуванню чи залякуванню.
Вийшло українське видання книги відомого автора Джеррі Бріджеса «Терпимі гріхи» про гріхи, які толеруються та поширені в церкві. З розлогим посібником для вивчення та обговорення в групі
Ця вбогість духу – не лише для невіруючого, щоб усвідомити свою потребу в спасінні. У Блаженствах Ісус говорить про чесноти тих, хто вже перебуває в Царстві. І Він каже, що нам слід бути вбогими духом. Це повинно стати постійною щоденною поставою тих, хто зростає духовно.
Бог обіцяє тим, хто буде поводитися смиренно, що Він увійде з ними в близькі стосунки, дивитиметься на них ласкаво й прихильно, підтримуватиме їх у прагненні смирення
Книга присвячена непомітним гріхам християн – тим, які через віддалення від вчення про гріх в сучасних церквах, стали цілком “терпимими”, бо більшість вірних звикла толерувати їх у власному житті та навколо. Автор вчить дивитися на Євангеліє як на єдине джерело визволення від влади гріхів, в тому числі “терпимих”
Я досі живо пам’ятаю твердження, яке почув у групі вивчення Біблії в січні 1952 року. Воно, без перебільшення, змінило моє життя. Суть його полягала в наступному: «Біблія призначена, щоб застосовуватись у нашому щоденному житті».
Книга Джеррі Бріджеса «Настоящая община» глибоко, але в суто практичній площині досліджує питання, яким Бог хоче бачити церковні громади та стосунки віруючих, розглядаючи біблійну модель спілкування новозавітних часів – койнонію.
Чи відмовилися ви від усякої впевненості у власному релігійному досвіді, цілком поклавшись на кров і праведність Христа? Реальна історія, що схожа на притчу, відкриває важливу євангельську істину
Смирення – це друга за частотою повчань чеснота в Новому Завіті. Поступається вона лише любові. У Новому Завіті є п’ятдесят місць, які навчають любові (через настанови або приклади), і сорок – які навчають смирення. Ці дві чесноти – наріжні камені характеру християнина. Усі інші риси характеру так чи інакше будуються на любові та смиренні.
Пропонуємо церквам для поглибленого вивчення тему смирення як повсякденної практики християнського життя. Міні-курс, якій може тривати від місяця до 10 тижнів ґрунтується на читанні разом та обговоренні нової книги Джеррі Бріджеса “Благословення смирення”. Книга є українською та російською мовами
В Заповідях блаженства Ісус дав нам вичерпні настанови щодо того, як виглядає смирення в дії.
Пропонуємо церквам, домашнім групам та окремим віруючим глибше зануритися у вивчення проблеми «непомітних» гріхів з «Посібником для обговорення». Проблема «непомітних» або «терпимих» гріхів є дуже болючою , тож мегаактуальною для будь-якого християнина та кожної громади. Про це зокрема свідчить величезний успіх однойменної книги Джері Бріджеса «Терпимі гріхи», яка першою в історії видавництва «Нард» двічі протягом …
В перечень предлагаемых нами курсов для изучения общиной мы включили новый курс «Реальная сила для духовного возрастания» (рассчитан на 14 недель). Таким образом, общее число курсов составляет 7 и обрело библейскую полноту, а их общая протяженность составляет более 2,5 лет посвящения общины. Курс «Реальная сила для духовного возрастания» призван сформировать у верующих глубокое библейское понимание …
Проект «Справжня громада» – 12 кроків для перезавантаження відносин у вашій церкві Курс розрахований на 12 тижнів. Він спрямований на переосмислення церковною громадою засадничих принципів будування відносин і спілкування між віруючими через глибоке розуміння біблійної моделі спілкування новозавітних часів – койнонії. Курс базується на вивченні віруючими разом книги Джері Бріджеса «Справжня громада», власний примірник якої …
Библейская практика койнонии ♦ О ЧЕМ ЭТА КНИГА Библейская модель общения новозаветных времен койнониа – включает в себя отношения завета, сотрудничество в деле благовестия, общение с Богом и друг другом, а также умение делиться земным имуществом и ресурсами. ♦ ПОЧЕМУ И КОМУ ЕЁ НУЖНО ПРОЧИТАТЬ Автор предлагает эффективный инструмент для решения проблемы поверхностных взаимоотношений между …
Христиане так озабочены вопиющими грехами окружающего мира, что упускают из виду необходимость разбираться с собственными, более «утонченными» и неприметными грехами.
Цель книги — изобличить эти «терпимые» грехи и подарить надежду, указав на Евангелие, посредством которого Бог победил и довлеющее чувство вины за совершенный грех, и владычество греха над нами
