«Благодать Господа Ісуса Христа, й любов Бога, і причастя Святого Духа» (2 Кор. 13, 13) дозволяють нам пізнавати божественне усюди навколо нас, особливо у житті сповненої любов’ю людини.
На думку мені спадає старець, про якого згадує Мольєр у своєму «Дон Жуані». Він саме сидить на розі вулиці, коли мимо проходить якийсь шляхтич. Той шляхетний незнайомець — Дон Жуан, злобливий аристократ; йому непереливки, адже прахом пішло геть усе — і його статки, і добре ім’я.
— Чи не подасте ви мені заради Бога якої милостині, паночку? — кричить старець.
Дон Жуан зупиняється, тягнеться до кишені, витягає свою останню золоту монету і затримує її над простягнутою рукою старця.
— Ось я дам тобі зараз луїдора, але за це ти мусиш похулити Бога, — каже він.
— Ні, пане, краще вже я помру з голоду… — відповідає старець.
У цьому жесті благодаті більше, ніж у зоряному небі, тисячі симфоній, Ейфелевій вежі чи «Моні Лізі». Тома Аквінський сказав, що душа у благодаті сяє так спокусливо, що перевершує красу всього створіння.
Є одна цікава історія про Фйорелло Лаґвардію, якого в ті часи, коли він був мером Нью-Йорка, тобто в найгірші дні Великої депресії та протягом цілої Другої світової війни, захоплені нью-йоркці називали «Квіточкою», бо на зріст він мав лише метр шістдесят, а на вилозі піджака завжди носив гвоздику. То був яскравий персонаж, який їздив з нью-йоркськими пожежниками на виклики, разом із поліцією влаштовував під час «сухого закону» рейди по підпільних барах, водив цілі сиротинці на бейсбольні матчі, а коли нью-йоркські газетярі страйкували, ходив на радіо і читав дітям щонедільні веселі історії.
Однієї холоднющої ночі в січні 1935 року мер з’явився у нічному суді, який обслуговував найбіднішу дільницю міста. Він відпустив на вечір суддю і сам зайняв його місце на лаві. Не минуло й кількох хвилин, як перед ним постала обшарпана стеренька, звинувачена у крадіжці хлібини. Бабця розповіла Лаґвардії, що її доньку покинув чоловік, та захворіла, а двоє онуків голодують. Проте крамар, у якого вкрали хліб, відкликати звинувачення відмовився.
— Це поганий район, ваша честь, — сказав він мерові. — Її треба покарати, щоб дати урок іншим.
Лаґвардія зітхнув, повернувся до жінки і мовив:
— Я мушу вас покарати. Закон винятків не знає: штраф у десять доларів або десять днів у в’язниці.
Втім, виголошуючи цей вирок, мер уже сягнув рукою собі до кишені. Він витягнув банкноту, кинув її у свій знаменитий капелюх-сомбреро й оголосив:
— Ось десять доларів штрафу, який я відтак скасовую; крім того, я маю намір оштрафувати кожного присутнього у цій залі суду на п’ятдесят центів за те, що вони живуть у місті, де людині доводиться красти хліб, щоб нагодувати онуків. Прошу пана судового пристава стягнути штраф і передати всю суму відповідачці.
Тож наступного дня нью-йоркські газети повідомили, що збентеженій бабусі, яка вкрала хлібину, щоб нагодувати голодних онуків, передали 47 з половиною доларів; п’ятдесят центів вніс і побагровілий від злості власник продуктової крамниці, а от близько сімдесяти дрібних злочинців, затриманих за порушення правил дорожнього руху водіїв та нью-йоркських поліцейських, кожен з яких щойно заплатив за такий привілей п’ятдесят центів, вчинили своєму меру бурхливу овацію.
Яка надзвичайна мить благодаті для всіх присутніх у тій судовій залі! У житті сповненої любов’ю людини Божа благодать діє на вельми глибокому рівні. Аби тільки ми ту благодать визнавали, коли йдеться про нас самих!
_____________________
Замовити друковану книгу, читати відгуки – на сторінці книги.
Курс на основі книги для вивчення в малих групах та на молодіжних зустрічах
Допоможіть нам благословити інших людей гарними книгами для їхнього духовного збудування, підтримки та розради! Поділіться цим уривком з вашими друзями, у групах спілкування та соцмережах, щоби й вони могли прочитати чи прослухати його і врешті прочитати цю книгу. Для когось це може стати Божою відповіддю на багато молитов.