Чому Бог хоче, щоб ми знали про Його повновладдя над гріхом?

Чому Бог вважає, що нам варто знати про це? Чому Бог не раз повторює нам у Біблії, що в деякий незбагненний спосіб Він управляє грішними вчинками людей? Ми знаємо, що Сам Бог ніколи не грішить і не чинить нічого злого або нечестивого. Біблія абсолютно беззаперечно говорить, що Бог святий і не має нічого спільного з гріхом. «Святий, святий, святий Господь Бог, Вседержитель, Який був, Який є і Який приходить!» (Об’явлення 4:8; див. Ісаї 6:3). «Бог є світло, і в Ньому немає жодної темряви!» (1 Івана 1:5). «Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого» (Якова 1:13). «Ти ж Суддя всієї землі! Невже не вчиниш суду?» (Буття 18:25). Так, на це ніхто зазіхнути не зможе. Бог справедливий і святий та повіку без гріха.

Тож чому Бог каже нам про свою владу над гріхом? Це хвилює людей. Чому Він хоче, щоб ми знали про це? Мусить існувати якась вагома причина. І я хотів би знати, яка вона. Це перша спонука, яка лягла в основу цієї книжки.

Чому Бог частіше не приборкує гріх?

Друга спонука, яка лягла в основу цієї книжки, – це повсюдність зла у світі. Будь-якої пори року розпачливі звістки про нові лиха звучать у новинах з усього світу. І якби ми мали змогу, то побачили б також, що вони наповнюють і наші церкви. Біди щодня струшують світ невіруючих і дітей Божих, несучи із собою приголомшливий біль. Деякі з цих трагедій – це прямі наслідки природних катастроф, тоді як інші є прямим наслідком грішних вчинків людей одне проти одного.

Як тільки вам починає здаватися, що насильницькі злочини зменшилися в одному регіоні, ви читаєте про велике місто, де кількість вбивств зросла наполовину за останні сім років. І коли ви почуєте, що вживання наркотиків скоротилося серед підлітків, вам на очі потрапляють відомості про вбивства у вигляді страти серед молоді. У чергових новинах ми дізнаємося, що шахтарі потрапили в пастку глибоко під землею, а члени їхніх родин у сльозах обіймаються посеред церкви, хапаючись за останню надію. Обвалюється міст на трасі зі жвавим рухом, а щойно одружений чоловік не приходить додому на вечерю – і вже не прийде ніколи. Зіштовхуються літаки, і тіла падають з неба. Вибухають поїзди, і пасажирів поглинає несамовите полум’я пожежі. У найстабільніших країнах раптом спалахує міжетнічне насильство, і в заголовки новин проникає термін «геноцид». Батько скидає своїх дітей з моста на злість своїй дружині. Малих дівчат викрадають і відсилають у сексуальне рабство. Етнічні й релігійні меншини постійно на межі вимирання від голоду. Цунамі змітають з лиця землі цілі села та церкви. Землетруси засипають тридцять тисяч людей за одну ніч. Повінь у Південній Азії раптом виганяє з осель двадцять мільйонів людей. Щороку 46 мільйонів ненароджених немовлят вбивають по всьому світу.

Чи має все це якийсь зв’язок з Ісусом Христом – воскреслим Царем всесвіту, Який одним лише словом спиняє загрозливий вітер і хвилі (Луки 8:24-25), наказує мертвим, і вони оживають (Івана 11:43-44), оздоровлює кривих, сліпих і глухих (Матвія 11:5), кількома хлібинами нагодовує п’ять тисяч (Марка 6:41-42); Який сотворив всесвіт та все в ньому (Івана 1:3) і підтримує все словом Своєї сили (Євреїв 1:3) і Який каже: «Дана Мені вся влада на небі й на землі» (Матвія 28:18)?

Звісно, цей Ісус може зупинити цунамі чи змусити вітер змінити смертоносний курс літака на переповнену людьми вежу, і також ослабити петлю з пуповини, що обвилася навколо шиї немовляти, і засліпити очі катів, і зупинити посуху. Звісно, Він здатен учинити все це, як і тисячу інших дій, що ведуть до визволення та порятунку. Він чинив подібне вже багато разів раніше і  може зробити це тепер. Якою є причина того, що Ісус не робить цього частіше? Це та друга спонука, що лягла в основу цієї книжки.

Як можна зберегти віру та радість попри важкість останніх днів?

По-третє, сама Біблія розповідає нам, що останні дні будуть важкими й суворими. Буде чимало страждань, і вони торкнуться також послідовників Ісуса. У 2 Тимофія 3:1 Павло каже: «Знай же, що в останні дні настануть скрутні часи». Це твердження мало попередити християн про те, що їм слід чекати лиха. Багато лиха.

Далі він пояснює, що джерелом цих труднощів буде повсюдний гріх. «Бо люди будуть самолюбні, грошолюбні, чванливі, горді, наклепники, батькам неслухняні, невдячні, нечестиві, недружелюбні, непримиренні, обмовники, нестримані, жорстокі, які не люблять добро, зрадники, нахабні, бундючні, котрі більше люблять розкоші, ніж Бога, які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (2 Тимофія 3:2-5).

Окрім гріха, в останні дні прийдуть також природні лиха. Земля буде корчитися, неначе в пологових переймах. «Бо повстане народ проти народу, і царство піде на царство, і буде голод, і пошесті, і землетруси в різних місцях, та це все – лише початок страждань (Матвія 24:7-8).

Християн повсюди вважатимуть ворогами: «Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас, і зненавидять вас усі народи через Моє Ім’я» (Матвія 24:9). «Через поширення беззаконня охолоне любов багатьох» (Матвія 24:12).

Трагедії, лиха та жахливі страждання не повинні заскочити християн зненацька. «Любі! Не дивуйтеся вогневі, що трапляється вам для вашого випробування, – наче якомусь дивному випадкові» (1 Петра 4:12). Їх передбачив Бог, і Він же заздалегідь попередив про них нас, щоб ми були готові. Бог знає, що вони прийдуть, і Він не має наміру зупиняти їх. А тому видається, що вони так чи інакше узгоджуються з Його цілями.

І справді, Він каже також про вбивство своїх святих в Об’явленні 6:10-11. Ті, кого вже вбито, волають у небі: «Доки, Святий і Праведний Владико, не судиш і не мстиш за нашу кров мешканцям Землі?» Іван переказує відповідь, яку вони чують: «І було дано кожному з них білий одяг, і сказано їм, аби спочивали ще трохи часу, поки не доповнять числа їхні співслуги та їхні брати, котрі будуть вбиті, як і вони».

Отже, є певна кількість мучеників, яка має доповнитися. Бог знає, скільки ще мусить бути убивств Його дітей. І Бог має владу над кожним з них. Він не вибавляє своїх дітей від фізичної смерті, але спасає їх у вічності: «Вб’ють декого з вас… Але й волосина з вашої голови не пропаде» (Луки 21:16, 18).

Як пастор, я не вважаю своєю роботою розважати вас під час останніх днів. Мене не покликано підбадьорювати вас тоді, коли стогне все творіння. Моє завдання – покласти певного роду баласт на дно вашого човна, щоб тоді, коли хвилі кидатимуть ваше життя, ви не перекинулися, а дісталися до небесної гавані – побиті й поранені, але повні віри та радості. Це третя спонука, яка лягла в основу цієї книжки.

Як прославляється Христос у гріховному світі?

Четверта спонука, що лежить в основі цієї книги, – це найвища мета мого життя і служіння. Нещодавно я перенісся в минуле майже на чотири десятиліття, прослухавши свою першу проповідь у церкві, де служу. Це сталося 27 січня 1980 року. Того дня, стоячи посеред старої та посивілої церкви в середмісті, я розповів про свою найбільшу пристрасть та одну просту мету в житті. Я успадкував її від свого батька і також навчився їй від апостола Павла.

Я існую, щоб возвеличувати Ісуса Христа. Тобто на цій планеті я живу з однієї головної причини: я роблю все можливе, щоб Ісуса Христа знали й цінували – тією мірою, яка відповідає Його безмежній красі та безмірній цінності. Текст, який я проповідував тієї неділі, був найяснішим ствердженням цієї пристрасті й мети в Біблії. Це був вірш з Филип’ян 1:20: «Згідно з очікуванням і з моєю надією, що ні в чому не буду засоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і нині, буде звеличений Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю». Павлове «очікування» полягало в тому, щоб велич Христова виглядала такою, як вона є насправді, завдяки життю і смерті Павла. І я прагну цього також.

Це четверта спонука, що лягла в основу цієї книжки. Як може прославитися Христос у такому світі, як наш? Чи у світі, що описаний у 2 Хронік? Як може прославитися Христос у гріхопадінні сатани, коли той був досконалим? У гріху Адама та болю й стражданні всього людського роду? У спорудженні Вавилонської вежі та поділі всіх людей на тисячі мов? У продажі Йосифа в єгипетське рабство? У зраді Ізраїлю супроти Бога – коли той захотів мати людського царя, як в інших народів? У тому, що Сина Божого зрадив поцілунком друг?