Сьогодні слово «святий» рідко вживають за межами римо-католицької і православної традицій. Але коли таки вживають, то найчастіше описують ним особу (зазвичай старшого віку), якій властива надзвичайна побожність. Хтось може сказати: «Якщо є на світі святі, то це моя бабуся». Почувши таке твердження, ми одразу змальовуємо у своїй уяві добру, ласкаву жінку, яка щоденно читає Біблію, часто молиться і відома своїми добрими ділами стосовно ближніх.
Але як же тоді міг апостол Павло звертатися до зіпсутих вірян у Коринті як до святих? Власне кажучи, ця форма звернення була улюбленою у Павла. Він уживає її в кількох своїх посланнях і часто називає християн святими (див., наприклад, Римлян 1:7; 16:15; 1 Коринтян 1:2; 2 Коринтян 1:1; Ефесян 1:1; Филип’ян 1:1; 4:21-22; і Колосян 1:2). Як міг Павло називати звичайних віруючих, і тим більше таких проблемних, як у Коринті, святими?
Відповідь криється у значенні слова «святий» у контексті його вжитку в Біблії. У грецькій мові йому відповідає слово hagios, яке вказує не на характер особи, а на її стан. Буквально воно перекладається як «відділений для Бога». У цьому сенсі кожен віруючий – і навіть найбільш звичайний та незрілий – є святим. Звернення Павла в 1 Коринтян має таке формулювання: «Освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим» (1:2). Тут нас знов може здивувати, як Пало вживає слово «освячений», яке ми зазвичай пов’язуємо зі святим життям. Але слова «освячений» і «святий» походять від того самого грецького кореня. Святий – це і є хтось освячений. Хоча це звучить трохи незграбно, ми можемо буквально переписати слова Павла як «відділеним у Христі Ісусі, покликаним бути відділеними».
Але відділеними для чого? Краще було б запитати: «Відділеними для кого?» І відповідь така: «Для Бога». Кожен справжній віруючий відділений, або відібраний, Богом для Бога. Павло описує нашого Господа Ісуса Христа як Того, «Який віддав Себе за нас, щоб викупити нас від усякого беззаконня, очистити Собі особливий народ, ревний до добрих діл» (Тита 2:14). І в 1 Коринтян 6:19-20 Павло каже: «Хіба не знаєте… що ви не належите самим собі? Адже ви викуплені за ціну». Разом ці два фрагменти допомагають нам зрозуміти біблійне значення слова «святий». Воно описує людину, яку Христос викупив на хресті Своєю кров’ю і відділив для Себе як Його особисту власність.
Що означає бути відділеними, або відібраними? Гарну аналогію можна знайти в Академії військово-повітряних сил США, розташованій неподалік від нашого дому. З новачками, які щойно вступили до Академії, обходяться зовсім по-іншому, ніж з першокурсниками в будь-якому державному чи приватному університеті. Упродовж свого першого року навчання – з того моменту, як виходять з автобуса, ступаючи на територію Академії – вони стикаються з надзвичайно суворою дисципліною, що покликана перетворити легковажних американських підлітків на добре вишколених кадетів, які готуються стати військовими офіцерами. Хоча цю дисципліну поступово ослаблюють, поки кадети навчаються наступні чотири роки, цілком вона не зникає ніколи. Навіть на старших курсах вони стикаються із суворими вимогами до навчання й поведінки.
Чому існує ця різниця між Академією ВПС і звичайним університетом? Уряд США в буквальному сенсі цього слова «відібрав» цих чоловіків і жінок, щоб вони стали офіцерами військово-повітряних сил. Щоб навчити й підготувати кожного кадета впродовж чотирирічного періоду, держава витрачає понад 300 тисяч доларів. Ця Академія не призначена навчати молодь професій шкільного вчителя чи банкіра на Волл-стріт. Вона існує з однією метою: підготувати офіцерів для ВПС США – саме для досягнення цієї мети і «відбирають» кадетів.
Подібно до будь-якої молодої людини, що вступила до Академії військово-повітряних сил, кожен новонавернений був відібраний Богом, відділений для Бога, щоби преобразитися в подобу Його Сина, Ісуса Христа. У цьому сенсі кожен віруючий – святий, тобто особа, що була відокремлена Богом від свого старого грішного способу життя, відділена для Бога, щоб чимраз більше прославляти Його, зазнаючи глибоких перемін у житті.
Святість у біблійному сенсі цього слова – це не статус, який вказує на особливі досягнення і характер, а цілковито новий стан життя, що виник через дію Божого Духа. Павло описує його як «[навернення] від темряви до світла та від влади сатани до Бога» (Дії 26:18), і каже також: «Дякуймо Отцеві, Який… визволив нас від влади темряви та переніс до Царства Свого улюбленого Сина» (Колосян 1:13).
Ми не стаємо святими завдяки своїм діям. Нас робить святими лише пряма надприродна дія Святого Духа, Який вчиняє цю зміну глибоко в нашій внутрішній людині, щоб ми дійсно могли стати новими творіннями в Христі (див. 2 Коринтян 5:17). Ця зміна стану пророче описана в Езекиїла 36:26: «Я дам вам нове серце і нового духа вкладу в вас, – і видалю з вашого тіла кам’яне серце [мертве, нечуйне] і дам вам серце тілесне [живе, чуйне]».
Було би добре, якби ми могли закінчити історію тут, оскільки з двох останніх абзаців начебто випливає, що святий – це той, хто ніколи більше не грішить. На жаль, усі ми знаємо, що це неправда. Радше, поклавши руку на серце, ми розуміємо, що майже кожної хвилини ми грішимо словом, думкою чи ділом. Навіть наші найкращі вчинки заплямлені нечистими (змішаними) мотивами і недосконалою поведінкою. І хто з нас насправді міг би впевнено сказати: «Я люблю свого ближнього, як себе самого»? І спантеличена Коринтська церква є щонайкращим свідченням того, що ми, святі, можемо бути насправді грішними у своїх звичаях і вчинках.
Чому ж так відбувається? Чим пояснити розбіжність між тим, що Бог начебто обіцяв, і досвідом нашого повсякденного життя? Відповідь знаходимо в Галатів 5:17, де сказано: «Бо тіло бажає протилежного духові, а дух – протилежного тілу: вони протидіють одне одному, щоб ви не чинили того, чого бажаєте».
Запекла партизанська війна тіла проти духа, що описує цей вірш, триває щодня в серці кожного християнина. Саме тому, наприклад, Петро закликає нас «стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі» (1 Петра 2:11). І хоча 2 Коринтян 5:17 та Езекиїла 36:26 говорять про кардинальну зміну, яка завжди відбувається в серці кожного новонаверненого, звершення цієї зміни не є миттєвим та абсолютним. Натомість вона розкривається поступово і не набуває досконалості в земному житті. Однак розуміння цієї внутрішньої боротьби з гріхом ніколи не може використовуватися як виправдання гріховної поведінки. Радше ми завжди мусимо пам’ятати, що ми – святі, покликані до відокремленого для Бога життя.
Замовити друковану книгу, завантажити в електронному вигляді, слухати аудіокнигу, читати відгуки – на сторінці книги.
Допоможіть нам благословити інших людей гарними книгами для їхнього духовного збудування, підтримки та розради! Поділіться цим уривком з вашими друзями, у групах спілкування та соцмережах, щоби й вони могли прочитати чи прослухати його і врешті прочитати цю книгу. Для когось це може стати Божою відповіддю на багато молитов.