З Писання зрозуміло, відтак, що ми маємо прагнути практичної праведності. Але що змусить нас відчувати голод і спрагу за нею? Відповідь двояка.
По-перше, як ми вже бачили, нова природа завдяки Святому Духові схильна прагнути праведності. Це може бути лише маленька іскра у новонаверненій людині, але коли вона духовно зростатиме, цей голод буде ставати сильнішим.
Друге пояснення – це вдячність за праведність, яку ми маємо в Христі. Чим більше ми прагнемо практичної праведності, тим краще бачимо, як далеко нам до неї. Це спонукає нас більше цінити праведність, яку ми маємо в Христі, таким чином породжуючи вдячність, яка мотивуватиме нас прагнути практичної праведності.
Якщо Бог наказав нам прагнути практичної праведності, і якщо ми голодні та спраглі за цим – як виглядає наш щоденний досвід праведності? В основному це послух перед моральними приписами Біблії, коли Святий Дух звертає на них нашу увагу. Очевидно, що Він не показує нам їх усіх одночасно. Як і фізичне, духовне зростання також є повільним, поступовим і зазвичай його важко відслідкувати. З мого особистого досвіду здається, що Святий Дух зосереджується на одній або двох сферах потреб за раз. Конкретно зараз, як я зазначав, Він наголошує в моєму житті на постійній вдячності за всіх обставин, навіть найскладніших.
Фраза «коли Святий Дух звертає на них нашу увагу» передбачає наш регулярний контакт з Біблією через її читання та вивчення, а також слухання пасторів та інших духовних лідерів, які навчають про неї. Зростання в практичній праведності неможливе без регулярного прийняття Слова Божого.
Коли ми почнемо шукати практичних виявів праведності, ми можемо бути вражені. «Як можу я досконало дотримуватися усіх цих заповідей?» – думаємо ми. Древній Гейдельберзький катехизис, подібний за суттю та віровченням до більш відомого Вестмінстерського катехизису, ставить схоже питання: «Чи можуть навернені до Бога досконало дотримуватися цих заповідей?» (Питання 114). Відтак катехизис дає таку відповідь:
Ні, адже навіть найсвятіші з людей у цьому житті стоять лише на самому початку послуху Богу; однак починаючи жити з палкими намірами, вони дотримуються всіх, а не окремих заповідей Божих.
Зверніть увагу на слова: «Навіть найсвятіші з людей у цьому житті стоять лише на самому початку послуху Богу». Але їх не задовольняє бути на самому початку. Вони радше голодні й спраглі справедливості, яка – вони це знають – є недосяжною.
На стіні станції автосервісу, де обслуговують мою машину, висить великий плакат зі словами: «Досконалість недосяжна, але якщо ми прагнемо до неї, то досягнемо відмінного результату». Принцип з цього плакату корисний і для нас. Досконала праведність, якої ми прагнемо, недосяжна в цьому житті. Однак якщо ми голодні та спраглі за нею й ревно намагаємось досягнути її, з часом ми дедалі більше зростатимемо й ставатимемо особистістю, якою Бог хоче нас бачити.
Є ще одна важлива істина, про яку я говорив у розділі 2, але про яку потрібно постійно повторювати й у яку потрібно вірити. Ми цілковито залежні від Святого Духа, який діє в нас Сам і дає можливість діяти нам. Без Його божественного сприяння ми ні на міліметр не зможемо просунутись у напрямі до практичної праведності.
Наші голод і спрага за праведністю, яку маємо в Христі, та за практичною праведністю зростають разом. Усвідомлення праведності, яку маємо в Христі, мотивує нас жити відповідно до тієї праведності, якої маємо прагнути, та якої ніколи повністю не досягнемо. Наша нездатність досягнути істинної праведності у своєму досвіді приводить нас назад до праведності, яку ми маємо в Христі.
Яким чином ці два аспекти голоду і спраги за праведністю породжують смирення? Лише вбогі духом і засмучені через гріх будуть відчувати голод і спрагу за праведністю, яку ми маємо в Христі. І лише вбогі духом усвідомлюватимуть, як далеко їм до досягнення практичної праведності. Розуміння нашої цілковитої залежності від праведності Христа і неспроможності досягнути більше практичної праведності породжуватиме в нас смирення.
Допоможіть нам благословити інших людей гарними книгами для їхнього духовного збудування, підтримки та розради! Поділіться цим уривком з вашими друзями, у групах спілкування та соцмережах, щоби й вони могли прочитати чи прослухати його і врешті прочитати цю книгу. Для когось це може стати Божою відповіддю на багато молитов.