Адже Господь, заради Свого великого Імені, не залишить Свого народу, позаяк зволив Господь зробити вас Своїм народом. (1 Самуїла 12:22)
Ім’я Бога часто означає Його репутацію, славу та визнання. Саме так ми вживаємо слово “ім’я”, коли говоримо, що хтось “зробив собі ім’я”. Або ми іноді говоримо, що це “іменитий” бренд, коли маємо на увазі бренд з великою репутацією. Я думаю, що саме це має на увазі Самуїл в Першій книзі 12:22, коли говорить, що Бог зробив Ізраїль “Своїм народом”, і що Він не відкине Ізраїля “заради Свого великого Імені”.
Таке уявлення про ревність Бога до Свого імені підтверджується в багатьох інших місцях Писання.
В Єремії 13:11 Бог порівнює Ізраїль з поясом на тілі, чим Бог вирішив підкреслити Свою славу, навіть якщо були часи, коли Ізраїль тимчасово демонстрував відступництво. “Як пояс прилягає до тіла людини, так Я наблизив до Себе весь рід Ізраїля і весь Юдин рід, – говорить Господь, – аби вони були Моїм особливим народом – Моєю хвалою і славою, але вони не послухались”. Чому Ізраїль був обраний і став Божим одягом? Щоб він був “хвалою і славою”.
Бог обрав Ізраїль для того, щоб цей народ створив Йому репутацію. Він говорить в Ісаї 43:21, що Ізраїль – це “той народ, якого Я для Себе сформував, – вони сповіщатимуть про Мою славу”.
І коли церква почала бачити себе в Новому Завіті справжнім Ізраїлем, Петро так описав Божу мету для нас: “Ви – рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла” (1 Петра 2:9).
Іншими словами, Ізраїль і Церква обрані Богом, щоб “зробити Йому ім’я” у світі. Ось чому ми в першу чергу молимося: “Нехай святиться Ім’я Твоє” (Матвія 6:9). Ось чому ми молимося: “Направ нас стежками правди заради Свого Імені” (див. Псалом 22:3).
Коли ми називаємо себе богоцентричними людьми, пам’ятайте, що це тому, що ми приєднуємося до Бога в Його богоцентричності. А по цей бік хреста це означає бути народом, який залежить від Христа і підносить Його. “Пишу вам, дітоньки, бо Його Ім’ям прощено вам гріхи” (1 Івана 2:12). “І все, що тільки робите, – словом або ділом, – усе робіть в Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові Отцеві” (Колосян 3:17).