Понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі вогненні стріли лукавого; візьміть шолом спасіння і духовний меч, яким є Боже Слово. (Ефесян 6:16-17)
Коли я переживаю про свою старість, то борюся з невір’ям обітницею: “Я залишаюсь Тим Самим до вашого похилого віку, – й до сивини носитиму вас. Я створив і носитиму далі, буду підтримувати і рятувати” (Ісаї 46:4).
Коли відчуваю страх смерті, я борюся з невір’ям обітницею, що “ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає. Якщо живемо, – для Господа живемо; якщо вмираємо, – для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, – ми є Господні! Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мертвими, і над живими” (Римлян 14:7-9).
Коли я хвилююся, що можу зазнати кораблетрощі у вірі та відпасти від Бога, то борюся з невір’ям обітницями: “Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа” (Филип’ян 1:6); і “Будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, хто приходить до Бога через Нього, аби заступатися за них” (Євреїв 7:25).
Приєднуйтесь до мене в цій битві! Воюймо не з іншими людьми, а з власним невір’ям. Невіра в Божі обітниці – це корінь тривоги, яка, в свою чергу, є коренем багатьох інших гріхів. Меч Духа – це Слово Боже, сказав Павло в Ефесян 6:17. Щит, яким ми гасимо вогненні стріли сатани, – це віра (вірш 16), віра в те саме Слово Боже. Тож візьміть щит в одну руку, а меч у другу, і станьмо до доброї боротьби за віру.
Візьміть Біблію, попросіть Святого Духа про допомогу, складіть Божі обітниці в своєму серці і ведіть добру боротьбу за те, щоби жити вірою в майбутню благодать.