Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, – і твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі. (Матвія 6:6)
Одне з поширених заперечень проти християнського гедонізму полягає в тому, що він ставить інтереси людини вище слави Божої – інакше кажучи, ставить моє щастя вище Божої шани. Але християнський гедонізм категорично цього не робить.
Звичайно ж, ми, християнські гедоністи, намагаємося шукати власних інтересів і нашого щастя всіма силами. Ми підтримуємо резолюцію молодого Джонатана Едвардса щодо власного життя:
Вирішив: Намагатися здобути для себе якомога більше щастя в іншому світі Божого Царства, наскільки це можливо: з усією силою, міццю, енергією і завзяттям, – так, навіть жорстокістю, – на які я здатен, або зможу змусити себе, у будь-який спосіб, який тільки можна придумати.
Але ми дізналися з Біблії (та від Едвардса!), що Бог зацікавлений у тому, щоби примножувати повноту Своєї слави, виливаючи її в милосерді на нас – нас, грішних, які відчайдушно потребують Його.
Тому прагнення до власних інтересів і щастя, навіть якщо це коштує нам життя, ніколи не будуть вищими за Божі інтереси, Боже щастя і Божу славу, але завжди лежатимуть в їхніх межах. Одна з найдорогоцінніших істин Біблії полягає в тому, що Бог найбільше зацікавлений прославити багатство Своєї благодаті, роблячи грішників щасливими в Ньому – в Ньому!
Коли ми упокорюємося, як малі діти, і, не вдаючи із себе самодостатніх, захоплено біжимо в радість обіймів нашого Отця, слава Його благодаті примножується, а прагнення нашої душі – задовольняється. Наш інтерес і Його слава стають одним цілим.
Коли Ісус обіцяє в Матвія 6:6: “Твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі”, Він хоче, щоби ми шукали цієї винагороди. Він не заманює нас радістю, якої ми не повинні мати! Але ця нагорода – ця радість – є переповненням відвернення від людської похвали і входження “до своєї кімнати”, щоби шукати Бога.
Отже, християнські гедоністи не ставлять власне щастя вище Божої слави. Вони вкладають своє щастя в Самого Бога і відкривають славну істину, що Бог найбільше прославляється в нас, коли ми найбільше задоволені в Ньому.