— Я розкажу тобі історію повстання Кораха і про те, як поводився Мойсей у часі того повстання.
Історія Мойсея відома багатьом. Він — найвищий приклад Господнього помазаника. Істинне правління Боже покладається на людину — ні, на розкаяне серце людини. Не існує ні форми, ні порядку в Божому правлінні; є тільки чоловік або жінка з розкаяним серцем. Мойсей був такою людиною.
Корах такою людиною не був, хоч і був він двоюрідним братом Мойсея. Корах бажав влади, яку мав Мойсей. Одного мирного ранку Корах прокинувся. Того ранку серед Божого народу не було незгоди, але до заходу сонця знайшлося вже 252 людей, які погоджувались з його обвинуваченнями проти Мойсея.
— Виходить, що у народу були проблеми і тоді, коли правив Мойсей? — запитав Давид.
— Завжди, в кожному царстві є проблеми, — відповів Цадок. — Більше того, вміння побачити ті проблеми — воістину невеликий талант.
Давид усміхнувся і запитав:
— Але, Цадоку, ти знаєш про несправедливі царства й несправедливих правителів і самозванців й брехунів, які керували й правили. Як може простий народ знати, яким царством з недоліками правлять люди Бога, а яке не достойне людського підпорядкування? Як людям знати це?
Давид зупинився; він усвідомив, що щойно зіштовхнувся з тим, що цікавило його понад усе. Він важко заговорив знову:
— А цар — звідки йому це знати? Як він може знати, чи він достойний? Як він може знати, що його обвинувачення — справедливі? Чи є якісь знаки? — останні слова Давида прозвучали схвильовано.
— Ти шукаєш якоїсь підказки з небес, Давиде? Навіть, якщо й був би якийсь такий взірець, навіть, якщо би був спосіб дізнатися, нечестиві люди підлаштували б свої царства під нього! І навіть, якщо б такий взірець ідеального правителя існував і праведник дотримувався його досконало, знайшлися б бунтарі і заявили, що він не виконав якоїсь однієї вимоги звідти. Ти недооцінюєш людське серце, Давиде.
— Тоді як люди знатимуть?
— Вони не можуть знати.
— Ти маєш на увазі, що серед сотень голосів, які виголошують тисячі вимог, прості люди народу Божого не мають впевненості, хто по-справжньому помазаний на владу Божу, а хто — ні?
— Вони ніколи не можуть знати напевне.
— Хто ж тоді може?
— Бог завжди знає — але Він не скаже.
— Тоді, виходить, для тих, хто повинен йти за недостойними, немає надії?
— Їхні нащадки зможуть побачити всі події ясно. Вони знатимуть. Але ті, хто приймає участь у цій драмі? — Вони ніколи не можуть знати напевне. Втім, це все вийде на добре.
— Яким чином?
— Так само неминуче, як сходить сонце, людські серця будуть піддаватися випробуванням. Незважаючи на багато обвинувачень — з обох боків — приховані мотиви в серцях усіх задіяних будуть розкриті. В людських очах це може здаватися неважливим, але в очах Бога такі речі — головні. Кінець кінцем розкриються мотиви серця. Бог про це подбає.
— Зневажаю такі випробування, — втомлено відповів Давид. — Ненавиджу такі ночі, як ця. І все ж Бог, здається, посилає багато цього в моє життя, щоб випробувати моє серце. Цієї ночі воно вже вкотре на суді.
Цадоку, ще дещо непокоїть мене понад усе. Можливо, Бог вирішив, що зі мною покінчено? Чи є спосіб це дізнатись?
— Я не знаю жодного правителя за всі віки, який би наважився навіть запитати таке, добрий царю. Більшість інших вже просто роздерли б своїх супротивників — хай навіть вигаданих — на клапті. Але відповідаю на твоє питання: я не знаю, як можна дізнатись напевно, чи вирішив Бог покласти край твоєму правлінню, чи ні.
Давид зітхнув і, стримуючи сльози, продовжив:
— Тоді розповідай далі. Отже, Корах мав 252 прихильники, чи не так? І що було далі?
— Корах пішов зі своїми прихильниками до Мойсея й Аарона. Він повідомив Мойсеєві, що той не має права на владу.
— Ну, ми, євреї, послідовні, що й казати, — засміявся Давид.
— Ні, Давиде, це серце людське послідовне, — відповів Цадок.
— Скажи мені, що відповів Мойсей Корахові?
— У віці сорока років Мойсей і не дуже відрізнявся від Кораха. Він був пихатою, свавільною людиною. Що б він зробив у тому віці, мені важко сказати. Але у вісімдесят це була скрушена людина… Він був…
— Найлагіднішою людиною, яка будь-коли жила на землі, — перервав його Давид.
— Такою, якою і має бути людина, що несе жезл Божої влади. Інакше Божий народ житиме у терорі. Так, Корах зустрівся з людиною із скрушеним серцем. І я гадаю, Давиде, ти вже знаєш, що вчинив Мойсей. Він… не вчинив нічого.
— Нічого… Яка людина…
— Він упав обличчям до землі перед Богом. І більше нічого.
— Чому він так вчинив, Цадоку?
— Давиде, ти повинен знати це найкраще з усіх. Мойсей знав, що це тільки Бог поставив його над Ізраїлем. Більше нічого не потрібно було робити. Або Корах і його 252 послідовники захоплюють царство — або Бог відстоює Мойсея. Мойсей знав це.
— Людям важко наслідувати подібне життя, чи не так? Адже самозванець точно не зміг би удати такої покори, хіба ні? Але скажи мені, як Бог відстояв Мойсея?
— Мойсей сказав людям прийти наступного дня з кадилами та пахощами… щоб Бог вирішив це питання.
— Ось! — вигукнув Давид. — Ось! — вигукнув він ще голосніше. — Інколи Бог таки говорить, — схвильовано сказав він. — Будь ласка, продовжуй.
— Кораха і двох його товаришів поглинула земля. Інші 250 загинули у…
— Гаразд, — промовив Давид. Достатньо сказати, що право Мойсея на владу підтвердив… Сам Бог! Бог таки сказав! Люди дізналися, хто насправді має владу від Бога, і, нарешті, Мойсей віднайшов спокій.
— Ні, Давиде. Він не віднайшов спокою, і люди не були задоволені Божою відповіддю! Вже наступного дня вся громада ремствувала на Мойсея, і, мабуть, якби не його молитви, вся вона вимерла б.
— І люди воюють, щоб стати царями! — Давид розгублено похитав головою. Цадок замовк на мить, а тоді продовжив:
— Давиде, я відчуваю, тобі крає серце питання, що таке справжня влада, а що — ні. Ти хочеш знати, що робити з повстанням, якщо це справді повстання, а не рука Божа. Я вірю, що ти знайдеш єдине правильне рішення, як ти маєш діяти, і так і вчиниш. Тим самим навчиш і нас всіх.
Допоможіть нам благословити інших людей гарними книгами для їхнього духовного збудування, підтримки та розради! Поділіться цим уривком з вашими друзями, у групах спілкування та соцмережах, щоби й вони могли прочитати чи прослухати його і врешті прочитати цю книгу. Для когось це може стати Божою відповіддю на багато молитов.