З історії злодіяння братів Йосифа можна винести низку фундаментальних уроків. Перш за все, ми бачимо, що гріхи притягуються. Один гріх настільки взаємопов’язаний з іншими, що майже неможливо скоїти його, не взявши участі в усіх інших. Після того, як брати поселили у своєму серці ненависть та заздрість, на черзі була зрада, і навіть планувалося вбивство. Усе це призвело до обману, що став потім способом життя.
Гріх для душі – те ж саме, що вірус для тіла. Невидимий і спершу нешкідливий, він незабаром поширюється та послаблює весь організм. Імунна система, втративши ресурси, не в змозі протистояти інфекції. Без значної дози медикаментів це може призвести до швидкої смерті. Як висловився апостол Яків: «Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює. Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть» (Якова 1:14-15). Гріх, що приховується, загниває, поширюється і призводить до розкладання.
Брати Йосифа обрали курс, який призвів до того, що з часом їхні серця загрубіли та вже не могли відчувати біль брата. Серця цих людей стали подібні до заліза, як у тих батьків, для яких насильство над дитиною входить у звичку. Вони творили зло рішуче та безповоротно.
Час не згладив їхню провину. Бог врешті-решт змусив прокинутися їхнє огрубіле сумління. Брати згадали про свій гріх; роки потому вони знову набули здатності відчувати. Вони віч-на-віч зіткнулися з учинком, який намагалися залишити в минулому.
Плоди Духа проявляються в сукупності. Точно так само й учинки тіла взаємопов’язані. Жоден гріх не здійснюється ізольовано від усіх інших. Ми або сповідуємо та залишаємо свої гріхи, або приречені повторювати їх більшою мірою.
А ось і другий урок. Ніхто не може вбити мрію, яку нам дав Бог. Злі брати Йосифа думали, що поклали край його мріям. Але вчинки інших людей – навіть членів сім’ї – не в змозі перешкодити Божим намірам та планам.
Крім тих снів, які йому дав Бог, у Йосифа, напевно, були й власні мрії. Він мріяв обзавестися будинком, худобою та землею, одружитися й виховувати дітей, насолоджуватися довгими бесідами з батьком… Усі ці мрії було вщент зруйновано того дня, коли брати продали його. І все ж одна мрія таки вціліла.
Якщо ви росли в сім’ї, де панувала ненависть, то знаєте, що для деяких родичів немає більшої радості, ніж бачити, як руйнуються ваші мрії! Люди, які не вміють визнавати власні недоліки, – перші, хто радіють чужим розчаруванням і трагедіям. Зрозуміло, вони зроблять усе можливе, щоб посприяти стражданням тих, кого мали б любити.
Але їхні ненависницькі зусилля не можуть покласти край тим мріям, які нам дає Бог. Всемогутній робить так, що мрії повстають навіть із нерозуміння та відкидання. Так, є мрії, які з’являються з насильства. Бог вкладає їх у наше серце, щоб здійснити. Це не ті мрії, які ми самі обираємо для себе. Це особливі, Божі мрії, що виростають з попелу поразок та невдач.
Мрія, яку Бог дав Йосифові, продовжувала жити. Він не був полишений Богом, коли його зв’язали і закинули на верблюда для довгої подорожі до Єгипту. Земний батько Йосифа залишився в землі Ханаанській, але його небесний Батько перетнув разом із ним кордон Єгипту. Адже цей Отець занадто могутній і мудрий, щоб жорстокість людського роду могла стримати Його.
Звісно, в той момент Йосиф усього цього не бачив. На нього чекало життя, сповнене самотності, нерозуміння та болю відкидання. Минуло довгих двадцять років, перш ніж він побачив здійснення своєї мрії. Але вона все-таки здійснилася.
Ейден Тозер мав рацію, коли сказав: «Сумніваюся, що Бог може як слід використати людину, не заподіявши їй спершу сильного болю». Йосиф був на шляху до того, щоб зіграти найважливішу роль в історії народу Ізраїля, що зароджувався, а також великого Єгипту. Але для цього йому належало пройти серйозне випробування.
Допоможіть нам благословити інших людей гарними книгами для їхнього духовного збудування, підтримки та розради! Поділіться цим уривком з вашими друзями, у групах спілкування та соцмережах, щоби й вони могли прочитати чи прослухати його і врешті прочитати цю книгу. Для когось це може стати Божою відповіддю на багато молитов.