Чому Бог просто не знищить сатану? Він має право та владу вчинити це, і Об’явлення 20:10 каже, що колись Він це таки зробить: «А диявол, який зводив їх, був кинутий у вогняне й сірчане озеро, де і звір, і лжепророк. І будуть вони мучені день і ніч навіки-віків». Чому Бог не вкинув його у вогняне озеро того самого дня, коли той повстав? Навіщо дозволяти йому століттями лютувати посеред людства?

Сатана заслужив вогненне озеро в той момент, коли повстав проти Бога. Це безмірно тяжкий гріх – повстати проти безмірно гідної Особистості. Він був приречений до вогненного озера з моменту падіння, а не отримав його врешті-решт як покарання за тисячоліття грішного кровопролиття, вчинені після бунту. Бог мав право і силу знешкодити сатану в той момент, коли той згрішив. Однак Бог не вчинив цього, і сам цей факт доводить, що Він мав на це причину. Чи можемо ми дізнатися, якою вона була?

Остаточна відповідь, як ми побачили в попередньому розділі, полягає в тому, що «у Ньому створене все… і для Нього» (Колосян 1:16). Якщо Бог сотворив сатану і дозволив йому повстати, Він передбачив усе, що той вчинить. Вирішивши сотворити сатану, Бог із самого початку замислив уплести все зло у Свій план творіння, і метою цього плану була слава Його Сина. Усі речі були сотворені з огляду на це, і зокрема сатана та його послідовники. Бог знав, що ті будуть чинити, і врахував усе це знання у творінні. Тому зло, яке коїться у світі, – це частина процесу досягнення найбільшої Божої мети.

Гріхопадіння та подальше існування сатани слугують повноті слави Христа. Сина Божого Ісуса Христа шануватимуть більше і врешті-решт цінуватимуть і любитимуть глибше, тому що Він переміг сатану не в момент, коли той упав, а після тисячоліть довготерпіння, смирення, служіння, страждання й остаточно – через Свою власну смерть. Єдиний, раптовий і безмежно святий вияв сили, що знищив би сатану негайно після його гріхопадіння, був би славетним підтвердженням влади і праведності Бога. Але він не став би найбільшим можливим проявом усієї слави в Сині й Отцеві. Господь обрав безкінечно мудрий спосіб явити всю повноту божественної слави, коли дозволив сатані впасти і тисячоліттями чинити свої справи.

Слава Христа досягає свого апогею в смиренній жертві на хресті, де Ісус переміг диявола (Колосян 2:15). Ісус сказав у цю останню годину своєї жертви: «Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому» (Івана 13:31). Павло зауважував, що розп’яття Христа – це той момент, коли ми бачимо найславніший вияв його мудрості та сили: «Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа… Божу силу й Божу премудрість» (1 Коринтян 1:23-24).

Ісус сказав про колючку сатани в боці Павла: «Моя сила виявляється в немочі!» (2 Коринтян 12:9). Кінець кінцем сатана та всі спричинені ним страждання покликані примножити силу і мудрість, любов і благодать, терпіння і гнів Ісуса Христа. Ми не спізнали б Христа в усій повноті Його слави, якби Він не переміг сатану саме так, як це сталося.

Замовити друковану книгу, завантажити в електронному вигляді, слухати аудіокнигу, читати відгуки – на сторінці книги.

Допоможіть нам благословити інших людей гарними книгами для їхнього духовного збудування, підтримки та розради! Поділіться цим уривком з вашими друзями, у групах спілкування та соцмережах, щоби й вони могли прочитати чи прослухати його і врешті прочитати цю книгу. Для когось це може стати Божою відповіддю на багато молитов.

 

Поділитися цим дописом у групах спілкування та соцмережах:

Залишити коментар

Centered Button
Зробіть запит в Telegram Зробіть запит в Viber