Відома авторка християнських гімнів Фанні Кросбі не була сліпою від народження. У віці півтора місяця в неї виникло запалення очей, і хтось порадив закапати в них особливий хімічний препарат. Результатом став тяжкий опік очей, і Фанні осліпла. Але вона вірила, що це нещастя мало якийсь сенс, і Бог працював у її серці, щоб принести задоволеність та спокій. Навіть якби Фанні не написала жодного гімну, вона все одно була б успішним свідком Божої сили перед ангелами й демонами, бо ті, хто переможно страждають у мороці, особливо дорогі Господу.

Замість того, щоб скаржитися на долю, Фанні побачила (духовними очима), що навіть така трагедія відзначена божественним провидінням. Жодні зовнішні обмеження не могли згасити її внутрішній дух. Коли їй було дев’ять років, вона написала:

О, яка ж я щаслива,
Хоча й не можу бачити!
Я вирішила, що в цьому світі
завжди лишатимусь задоволеною.
Скільки благословень я відчула,
Яких інші люди не мали.
Тому позіхати та ридати
Я не збираюся й не буду!

Ті, хто погоджуються з життєвими трагедіями, красномовно свідчать про Божу вірність. Ті, чиї мрії розбиті іншими людьми, все ще можуть відкрити для себе якісь особливі мрії, що Бог припас для них. Те, що не можна зцілити, можна пережити, залишаючись вірним.

---