Не мстіть за себе, любі, але дайте місце гніву Божому, як написано: В Моїй владі є помста, і Я віддам, – каже Господь. (Римлян 12:19)
Усіх вас колись кривдили. Більшість з вас, напевно, були серйозно ображені кимось, хто так ніколи не вибачився і не зробив нічого достатнього, щоб це виправити.
І однією з перешкод, що не дає вам відпустити цей біль і гіркоту, є переконання – обґрунтоване переконання! – що справедливість має восторжествувати, що моральна тканина всесвіту розпадеться, якщо людям сходитимуть з рук жахливі кривди та обман, які вони чинять.
Це одна з перешкод на шляху до прощення і відпускання образ. Але не єдина. У нас є свій власний гріх, з яким треба боротися. І це справжній гріх.
Ми відчуваємо, що ось так узяти і все відпустити означало б просто визнати правосуддя нездійсненним. І ми не можемо цього дозволити.
Тому ми тримаємося за злість і знову і знову програємо події чи слова у своїй голові, повторюючи: “Цього не повинно було статися; цього не повинно було статися; це було неправильно; це було неправильно… Як він (або вона) може бути таким задоволеним, коли я такий нещасний? Це ж так неправильно. Це так неправильно!” Ми не можемо відпустити це. І наша гіркота починає отруювати все навколо.
Слово в Римлян 12:19 дане нам Богом, щоб зняти з нас цей тягар: “Ніколи не мстіть за себе, але залиште це гніву Божому”. Що це означає для вас?
Скинути з себе тягар гніву, відмовитися від практики плекання болю та відчуття образи. Скинути усе це не означає, що вас не було сильно скривджено. Ще й як було.
Але це також не означає, що справедливості не існує. Це не означає, що за вас не поквитаються. Це не означає, що кривдникам все зійде з рук. Ні, не зійде.
Це означає, що коли ви скидаєте з себе тягар помсти, його піднімає Бог.
Це не витончений спосіб помсти. Це спосіб віддати помсту Тому, Кому вона належить. Помста Моя, каже Господь. Ти облиш її. А Я її підніму. Справедливість восторжествує.
Яке славне полегшення! Я не мушу нести цей тягар. Це як зробити глибокий вдих, – можливо, вперше за багато десятиліть, – і відчути, що тепер нарешті ти можеш бути вільним, щоби любити.