І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити. (Матвія 26:37)
Біблія дає нам дивовижний погляд вглиб душі Ісуса в ніч перед Його розп’яттям. Подивіться і навчіться з того, як Ісус вів свою стратегічну битву проти розпачу та депресії.
- Він обрав кількох близьких друзів, щоби вони були поруч. “Взявши Петра та двох Зеведеєвих синів” (Матвія 26:37).
- Він відкрив їм Свою душу. “Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. ” (Матвія 26:38).
- Він попросив їх про заступництво та співучасть у битві. “Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною!” (Матвія 26:38).
- Він вилив Своє серце до Отця в молитві. “Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша” (Матвія 26:39).
- Він довірив Свою душу суверенній Божій мудрості. “Однак не як Я хочу, а як Ти” (Матвія 26:39).
- Він спрямував свій погляд на славну майбутню благодать, яка чекала на нього по той бік хреста. “Заради належної Йому радості перетерпів муки хреста, незважаючи на ганьбу, і сів праворуч від Божого престолу ” (Євреїв 12:2).
Коли у житті трапляється щось таке, що, здається, загрожує вашому майбутньому, пам’ятайте про це: перші ударні хвилі бомби у вашому серці, подібні до тих, які відчув Ісус у Гетсиманії, не є гріхом. Справжня небезпека – це піддатися їм. Поступитися. Відмовитися від духовної боротьби. І корінь цієї гріховної капітуляції – зневіра, нездатність боротися за віру в майбутню благодать. Неспроможність плекати все те, що Бог обіцяє нам в Ісусі.
У Гетсиманії Ісус показує нам інший шлях. Не безболісний і не пасивний. Ідіть за Ним. Знайдіть надійних духовних друзів. Відкрийте їм свою душу. Попросіть їх пильнувати разом з вами і молитися. Вилийте свою душу Отцю. Спочиньте у всемогутній Божій мудрості. І зосередьте свій погляд на радості, що відкривається перед вами в дорогоцінних і величних Божих обітницях.