Гіркота – це коли ти ковтаєш отруту, але очікуєш, що помре твій ворог…
Прощення – це відмова від гіркоти, незважаючи на біль.
– Эрвін Люцер
Багато християн сьогодні плекають в собі ненависть. Ненависть до очманілої орди, яка вдерлася в нашу країну та чинить неймовірні звірства. Яка руйнує, ґвалтує, грабує, вбиває без розбору чи хоча б натяку на доцільність. Яка діє підступно й зухвало, порушуючи всі мислимі правила й відносини, притаманні цивілізованому світові.
Подібна ненависть, попри те, що багато хто називає її «праведним гнівом», містить в своїй основі гіркоту образи. Образи, яку відчуває жертва несправедливості (а хто коли вважав себе жертвою справедливою?) до свого кривдника. Але чомусь вважається, що, з огляду на тяжкі випробування, «за законами воєнного часу» така образа є цілком… ну, майже цілком виправданою. Десь приблизно так само, як і мат, який на початку навали заполонив простір суспільного спілкування. Всі знали, що це погано, але сприймалося хіба не як прояв сили громадянської позиції.
Проте духовна небезпека цієї ненависті очевидна. Є такий духовний принцип, що якщо ми дозволимо дияволу встромити ногу в отвір ледь прочинених дверей якоїсь області нашого життя, він намагатиметься збільшувати ту щілину, аж доки не пролізе в неї геть увесь. Так само, починаючи з ненависті до ворогів, чорне полум’я гіркоти неодмінно збільшує коло впливу, поширюючись на друзів, які не виправдали наших сподівань посеред викликів війни. На близьких, які полишили нас в тяжкий час, назвавши це розумними вимогами безпеки чи піклування про дітей та майбутнє. На «зрадників», які причаїлися повсюди, на керівництво держави, командування ЗСУ, владу на місцях, країни-союзники, і кінець-кінцем, на Бога, Який діє чомусь зовсім не так, як ми від Нього очікуємо…
Писання недвозначно називає будь-який прояв образи гріхом та пропонує єдиний шлях зцілення від цієї хвороби – прощення. Прощення – це не альтернатива, яку може розглядати для себе віруюча людина, оцінюючи ступінь її доречності відповідно обставин. Прощення – це прямий Божий імператив нашого ставлення до ситуації, в якій опинилися, незалежно від ступеню її жахливості, серйозності чи болючості.
Тому ми дуже раді, що в служінні знову є в достатній кількості книга Ервіна Люцера «По обе стороны обиды» (рос. мовою). З огляду на велику актуальність теми для християн у реаліях війни, останнім часом ми неодноразово отримували запити на цю книгу від служителів.
В ній надано «анатомію» образи й прощення: як виглядає ситуація для кривдника, його жертви та Бога. Переконливо ґрунтуючись на Писанні, автор показує, що прощення – це зовсім не прояв широти душі, як хибно вважає більшість людей, навіть християн. Радше, це наша могутня зброя в боротьбі, що її ведемо «не з тілом і кров’ю, але з началами, з владами, зі світовими правителями темряви цього віку, з піднебесними духами злоби» (Еф.6:12).
Ця книга є одним з найкращих порадників для людей, які зазнали кривд, які потерпають від чужої образи та власного непрощення – не тільки іншим, а й собі. Недарма вона настільки популярна серед служителів, задіяних у душеопікунській та консультативній практиці.
Радимо віруючим прочитати цю книгу, а служителям – влаштувати вивчення її у вашій церкві та на зустрічах малих груп. Готові надати відповідну кількість примірників.
Книгу можна замовити безкоштовно, написавши у відкриту лінію служіння у Viber чи Telegram, або заповнивши електронну форму запиту:
Якщо ви з певних причин не можете отримати паперову версію книги, цю книжку можна безкоштовно завантажити в електронному вигляді і читати прямо на вашому телефоні, чи комп’ютері або планшеті.
Також слухайте або завантажуйте аудіоверсію книги безкоштовно на сайті видавництва.
Будь ласка, поділіться цим постом у соцмережах та чатах, натиснувши кнопки нижче.
Наш сестринський колектив хотів би висловити велику вдячність за чудову книгу Ервіна Люцера «По обе стороны обиды» з практичними уроками для життя. Вже кілька місяців поспіль ми займаємося регулярним її вивченням та обговоренням. Книга стала незамінним посібником у вирішенні багатьох конфліктних питань в особистому житті кожної сестри.
Практичні поради, викладені автором у книзі, мають глибокий духовний сенс, допомагають замислитись над власними проблемами, дають ключ до їх розв’язання. Поєднання теорії та практики, а також Біблійного підходу до життєвих обставин торкалося серця кожної сестри в нашій групі. Вивчення книги дало відповіді на багато питань, що роками турбують людей, сім’ї, дозволило розв’язати деякі проблеми, що руйнують відносини.
Тому ми рекомендуємо цю книгу для вивчення кожної християнської групи та окремої людини, яка бажає зростати духовно, поліпшити свої відносини з іншими та прославити через це Господа.
Книга очень поучительная , легко читается и прекрасно усваивается. Ее можно читать и понимать всем, даже тем, кто не имеет никакого христианского опыта. Думаю, что книга поможет человеку наполняться миром, мудростью добром и братолюбием.
Прочитав эту книгу, я осознала то, насколько я неидеальная. Сколько еще нужно мне корректировать свой характер и работать над собой.
Я сделала вывод, что мне необходимо постоянно пребывать в Слове Божьем, что часто не получается. Вообще, когда начинаю читать Библию, да и другую литературу, как-то сразу устаю и теряю мысли. Понимаю, что это нападки диавола и поэтому прилагаю усилия, чтобы завершить запланированный план чтения. К великому моему удивлению, я могла читать эту книгу сколько, сколько мне позволяло свободное время и с полной концентрацией на содержании написаного.
Теперь буду больше учиться прощать и просить прощение, терпеть и не бояться говорить правду Божью. Искать мудрого поведения в Божьем источнике. Радоваться своей принадлежности к семье Божьей, в которой могу находить поддержку, а если нужно то и исправление. Ценить все, что я имею во Христе.
Советую прочесть эту книгу всем.
Автор хорошо показал на примерах библейских героев как правильно можно разрешить любые конфликты, как непрощение влияет на нашу жизнь и к каким последствиям приводит горечь обиды. Еще раз утвердилась в том, что нельзя позволять глупым и мелочным обидам разрушать мой внутренний духовный мир. Во всем и всегда доверяться только Господу и только у Него просить совета и помощи.
Книга показала, как возможно избавиться от опасного влияния чувства обиды доступным и верным образом. Дает очень хороший совет и верующим, и неверующим. Советую прочитать ее всем.