Кульмінацією Христової слави є слава Його благодаті, коли Він повівся з людьми нескінченно краще, ніж вони на це заслужили, віддавши Себе заради вічної радості найгірших з грішників, що приймуть Його як свій найцінніший Скарб. І кульмінацією цієї благодаті стало вбивство Богочоловіка на околиці Єрусалиму приблизно 33-го року нашої ери. Смерть Ісуса Христа була вбивством. Це найкричущіший гріх, учинений будь-коли.
У визначальний момент людської історії найгірший гріх, що був учинений будь-коли, слугував найбільшому прояву слави Христа та отриманню дару Божої благодаті, здатної перемогти будь-який гріх. Бог не просто здолав зло на хресті – Він змусив зло служити подоланню зла. Він змусив зло вчинити самогубство через скоєння ним найгіршого злодіяння.
Злом є все, що протистоїть найповнішому вияву Христової слави. У цьому полягає його суть. У смерті Христа сили темряви доклали найбільших зусиль, аби знищити славу Сина Божого. Це була кульмінація зла. Але натомість виявилося, що вони лише підтвердили стародавнє пророцтво та зіграли роль, яку призначив їм Бог. І саме скаравши Христа на смерть, вони явили світові Його славу – ту саму, яку так прагнули знищити. Кульмінація зла призвела до кульмінації Христової слави. Слави благодаті.
Інший погляд на світ
Коли ви розумієте це та відчуваєте силу цієї події, то змінюється ваш погляд на світ. Я пишу цю книгу, бо вважаю що дні, які настають, потребуватимуть від послідовників Христа оновленого світогляду. Мені здається, що багато сучасних християн аж надто розніжені. Ми мало страждаємо в ім’я Христа. А тому читаємо Біблію, не шукаючи відчайдушно свідоцтв Божого тріумфу серед страждань і болю, а намагаючись натомість підвищити рівень наших особистих утіх.
Тому ми читаємо Біблію вибірково, висмикуючи то там то сям фрагменти, що відповідають нашим особистим потребам. Усе це нагадує лікаря, який забув, як виписувати антибіотики, бо всі навколо виглядають здоровими, а сам він десятки років призначав своїм пацієнтам лише відеозаняття з аеробіки, аби ті підтримували і без того гарну форму, та не мав й гадки про те, що епідемія вже стукає у двері. Або солдата, який давно не брав до рук зброї, тому що часи видаються начебто мирними, і він багато років займався доброчинними справами і вчив дітей гратися.
Зранене серце та залізний лом
Я усвідомлюю, що для багатьох ці речі здаються емоційно далекими та ніяк не пов’язаними з їхніми особистими стражданнями. Посеред тихих щоденних знегод подружжя й батьківства, самотності, недуги чи депресії ми можемо сприймати всі ці розмови про велич Божу як спроби зцілити зранене серце залізним ломом. Я знаю, що Бог ласкавий, що спілкування з Ним дуже приємне і що серце відгукується тоді, коли до нього долітає тихий, ледь чутний голос. Я це знаю, і мені це до вподоби. Для мене Ісус Христос – безцінний друг.
Але також я знаю іще щось. Якщо, коли я ласкаво розмовляю з дружиною, хтось увірветься в наш дім і вб’є її та всіх моїх дітей, залишивши мене лежати на підлозі, стікаючи кров’ю, то мені знадобиться спосіб побачити світ, у якому існує не сама лише лагідність Божа. Якщо епідемія вигубить десятки тисяч моїх співгромадян і половину церковної громади, то моє психічне й духовне виживання залежатиме не тільки від безцінного дару близькості з Богом.
Грядуть катастрофи
Я пишу цю книжку з метою, щоб бачення Бога, Який не підведе навіть у найгірші часи, стало невід’ємною складовою нашого життя. Йдеться про дійсно погані, жахливі часи. Хто готовий зустріти Скорботу, яка вже близько?
Поклоніння й проповіді в наших церквах надто часто нам догоджають. Вони розніжують. Я не проти того, щоб друзі допомагали нам долати гіркі щоденні розчарування, через які ми почуваємося нещасними. Біблія містить чимало мудрих слів, які заохочують це. Усе це добре. Саме так має поводитися любов. Мені потрібна ця допомога. Я хочу її. Для всього є час під небом, і для догоджання також. Але, безумовно, проповідь Божого слова мусить прагнути чогось більшого.
Наближаються глобальні катаклізми та особисті катастрофи. Я не вигадав це – так говорить Святе Письмо. «Ми маємо… через великі утиски увійти до Царства Божого» (Дії 14:22). «Якщо Мене переслідували, то й вас будуть переслідувати» (Івана 15:20). «Щоб ніхто не захитався серед цих труднощів. Адже ви самі знаєте, що на те ми призначені» (1 Солунян 3:3). «Всі, хто в Ісусі Христі бажає жити благочестиво, будуть переслідувані» (2 Тимофія 3:12). Ми «співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо» (Римлян 8:17). «Ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи всиновлення та викуплення нашого тіла» (Римлян 8:23).
Наші насущні потреби ось-ось зміняться
Той факт, що люди не відчувають потреби у подібний духовній поживі, не повинен закривати уста мудрому та люблячому пастиреві. Наші насущні потреби мають от-от кардинально змінитися. Пасторам краще випередити події, аби не було запізно. Розніжені люди не схочуть нікого слухати, коли зруйнується їхній світ. Натомість вони заціпеніють у сум’ятті, розлютувавшись на Бога, Який би не мав допустити такого. «Якщо Бог саме такий, то чому ж ви не говорили нам?» – тоді спитають вони.
Мета цієї книжки не в тому, щоб задовольнити насущні проблеми, а щоб пробудити потреби, які скоро стануть насущними, а також зберегти вашу віру й зміцнити відвагу перед лицем звитяжного зла. Це великі, глибокі, вагомі, переконливі істини – істини для часів воєн, епідемій та особистого горя. Ці істини викувані із заліза. Я знаю, що залізний лом не може приголубити зранене серце, але коли ваш власний автомобіль котиться на вас і от-от вас розчавить, холодний залізний лом, вчасно підставлений, може врятувати вам життя. А тоді згодом удома, коли ви розповісте цю історію, потечуть струмками сльози, а Ісус пригорне вас до Себе, коли ви будете хлипати з радості.
«Успіх» гріха в провидінні Божому
Моя мета – показати вам, що гріх чи зло, хоч які страшні та кричущі, ніколи не здатні звести нанівець непохитні Божі наміри возвеличувати Христа. Ні, моя мета набагато більша – продемонструвати, що ці кричущі гріхи не лише не здатні звести нанівець Божий намір щодо прославлення Христа; вони можуть «тріумфувати» фактично, але через дію незбагненого Божого провидіння водночас сприяти здійсненню Його благословенної мети. Ця істина – як залізо, що Бог бажає імплантувати в спину Свого народу перед тим, як віруючі спізнають найбільші лиха. Так, у належний час буде й ніжність. Але якщо хребет нашої віри зламається через те, що ми вважатимемо Бога злим чи байдужим, хто радітиме Йому тоді, коли Він прийде до нас із ласкою?
Крізь невеличке віконце
Ця книжка мала. Але мої молитви за неї великі. Іноді якщо приблизити око, то навіть крізь найменший отвір можна побачити цілком новий світ. Не розмір віконця визначає, скільки ви зможете побачити. Це залежить від того, куди виходить вікно, і наскільки близько ви перебуваєте від нього, та чи прозоре скло Невеличке віконце цієї книжки повернуте до Сина Божого та тріумфу Його слави, до якого призвели одні з найразючіших гріхів в історії. Склом у цьому вікні є Біблія. Якщо я не буду додержуватися того, чого навчає християнське Писання, то мене не варто й слухати. Маю надію, що ви підійдете близько до шибки, щоб та картина, яку ви побачите, була якнайширша.