Адже як блискавка, блиснувши, світить від краю до краю неба, – так буде і Людський Син Свого дня.
Я летів вночі з Чикаго в Міннеаполіс, майже один в літаку. Пілот оголосив, що над озером Мічиган до самого штату Вісконсін насувається гроза. Літак оминав її на захід, щоби уникнути турбулентності.
Поки я сидів і вдивлявся в повну темряву зі східного боку літака, раптом все небо осяяло світло. За п’ять кілометрів нижче літака з’явилася печера білих хмар, яка за мить зникла.
Секундою пізніше з півночі на південь крізь весь небосхил вибухнув величезний білий тунель світла і знову зник у темряві. Незабаром блискавки стали майже безперервними, і спалахи світла, наче виверження вулкану, виривалися з білих ярів між хмарами і з-за далеких хмарних гір.
Я сидів і хитав головою, ледь здатний повірити в те, що відбувається. Господи, якщо це лише іскри від гостріння Твого меча, то яким же буде день Твого явлення! І я згадав слова Христа: "Як блискавка, блиснувши, світить від краю до краю неба, – так буде і Людський Син Свого дня" (Луки 17:24).
Навіть зараз, коли я згадую це видовище, слово "слава" наповнюється для мене неймовірними відчуттями. Я дякую Богові за те, що Він знову і знову пробуджує в моєму серці жагу до Нього, бажання побачити Його, сісти за стіл на святі християнського гедонізму і поклонятися Цареві Слави. Бенкетна зала дуже велика. Ходімо.
