Глас Божий – це дружній Голос. Не варто боятися слухати його, якщо тільки ви не налаштовані чинити опір. Кров Ісуса покрила не тільки людський рід, але й усе творіння, «щоби через Нього примирити із Собою все, примирити кров’ю Його хреста, – і земне, і небесне.» (Колосян 1:20). Ми можемо сміливо проповідувати про дружнє нам Небо.
Перед тим як Господь Бог створив людину на землі, Він спочатку приготував для неї світ корисних і приємних речей – усе для її прожитку та насолоди. Книга Буття, де йдеться про створення світу, називає всі ці речі узагальнюючим словом «це». Вони були створені для потреб людей, але завжди мали бути зовнішніми по відношенню до людини і підпорядковані їй.
Нинішнє євангельське християнство заклало жертовник і розділило жертву на частини, але тепер видається цілком задоволеним тим, що рахує каміння і перекладає шматки, анітрохи не переймаючись тим, що на вершині високого Кармелю немає жодної ознаки полум’я. Але дякувати Богові, що є деякі, кому не байдуже. Це ті, хто, хоча і люблять вівтар і захоплюються жертвоприношенням,
Книга відкриває надзвичайну привабливість, красу та велич радикальної посвяти Богові. Про таке мало проповідується в сучасній церкві, хоча саме цього ми відчайдушно прагнемо в глибині наших сердець, пробуджених спасенною дією Святого Духа.