Бо це любов до Бога – дотримуватися Його заповідей! А Його заповіді не тяжкі. Адже кожний, хто народився від Бога, перемагає світ. А перемога, що перемогла світ, – це наша віра! А хто перемагає світ, як не той, хто вірить, що Ісус є Божий Син?
З цих віршів зрозуміло, що нове народження – народження від Бога – перетворює Божі заповіді з обтяжливих на такі, що приносять втіху. Як це відбувається?
Як народження від Бога робить Божі заповіді насолодою, а не тягарем?
Апостол Іван каже: "А перемога, що перемогла світ, – це наша віра!" (1 Івана 5:4). Іншими словами, спосіб, яким народжені від Бога долають земну обтяжливість Божих заповідей, полягає в тому, що вони отримують віру. Це підтверджується в 1 Івана 5:1, де сказано буквально: "Кожний, хто вірить, що Ісус – це Христос, той народився від Бога".
Віра є свідченням того, що ми народилися від Бога. Ми не спричиняємо своє народження згори, прийнявши рішення увірувати. Бог викликає у нас бажання увірувати, здійснюючи наше нове народження. Як сказав Петро у своєму Першому посланні, Бог "відродив нас до живої надії" (1 Петра 1:3). Наша жива надія, або віра в майбутню благодать, є дією Бога через нове народження.
Отже, коли Іван каже: "Кожний, хто народився від Бога, перемагає світ", а тоді додає: "А перемога, що перемогла світ, – це наша віра!" (1 Івана 5:4), я вважаю, він має на увазі, що Бог дає нам можливість через нове народження перемогти світ – тобто, подолати нашу земну несхильність дотримуватися Божих заповідей. Нове народження досягає цього через віру, яка, вочевидь, включає в себе схильність радіти Божим заповідям, а не опиратися ним, так що вони стають для нас обтяжливими.
Тому саме віра долає нашу вроджену ворожість до Бога та Його волі. Вона звільняє нас, щоб дотримуватися Його заповідей і стверджувати разом із псалмоспівцем: "Я прагну чинити Твою волю, Боже Мій" (Псалом 39:9).
