Подумайте ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли вашими душами. (Євреїв 12:3)
Однією з найдивовижніших здібностей людського розуму є здатність зосереджувати свою увагу на чомусь, що він обирає. Ми можемо зупинитися і сказати своєму розуму: “Думай про це, а не про те”. Ми можемо зосередити свою увагу на певній думці, картині, проблемі чи надії.
Це дивовижна спроможність. Я сумніваюся, що вона є у тварин. Мабуть, вони не здатні до саморефлексії, а радше керуються імпульсами та інстинктами.
Чи не нехтуєте ви цією великою зброєю в арсеналі вашої війни проти гріха? Біблія знову і знову закликає нас використовувати цей чудовий дар. Давайте візьмемо цей дар з полиці, струсимо з нього пил і почнемо належно використовувати.
Наприклад, Павло говорить у Римлян 8:5-6: “Ті, котрі [налаштовані] за тілом, думають про тілесне, а ті, які за Духом, — про духовне. Адже тілесні задуми — то смерть, а задуми Духа — то життя і мир”.
Це просто приголомшливо. Те, на що ми налаштовані, визначає, чи йдеться про життя, чи про смерть.
Багато з нас стали занадто пасивними у своєму прагненні до змін, цілісності та миру. У мене таке відчуття, що в наш терапевтичний час ми розвили пасивне мислення, яке полягає в тому, щоб просто “проговорити наші проблеми”, “розібратися з нашими питаннями” або “виявити коріння нашої зламаності в родині, де виросли”.
Але я бачу в Новому Завіті набагато агресивніший, активний підхід до змін. А саме – налаштування власного розуму: “Думайте про горішнє, — не про земне” (Колоссян 3:2).
Нашими емоціями значною мірою керує те, про що ми думаємо, на чому фокусуємо свій розум. Наприклад, Ісус казав, що емоцію тривоги можна подолати в залежності від того, що ми розглядаємо: “Дивіться на ворон… Дивіться на лілії…” (Луки 12:24, 27).
Розум – це вікно серця. Якщо ми дозволимо нашому розуму постійно фокусуватися на темряві, серце відчуватиме темряву. Але якщо ми відчинимо вікно нашого розуму до світла, серце відчує світло.
Ця чудова здатність нашого розуму фокусуватися і розмірковувати, перш за все, призначена для того, щоб думати про Ісуса (Євреїв 12:3). Отже, давайте зробимо наступне: “Подумайте ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли”.