Щоб ви поводилися гідно Господа… зміцнюючись усякою силою – за могутністю Його слави, для всякої витривалості та терпеливості з радістю. (Колосян 1:10-11)

“Зміцнюючись” – це правильне слово. Апостол Павло молився за церкву в Колосах, щоб вони зміцнювалися “усякою силою – за могутністю Його слави, для всякої витривалості та терпеливості з радістю” (Колосян 1:11). Терпіння є свідченням внутрішньої сили.

Нетерплячі люди слабкі, а тому залежать від зовнішньої підтримки – усіляких розкладів, коли все йде точнісінько за планом, або сприятливих обставин, що підтримують їхні тендітні серця. Притаманні таким людям вибухи лайки, погроз і різкої критики на адресу винуватців, які перекреслили їхні плани, аж ніяк не здаються слабкими. Однак весь цей галас є камуфляжом слабкості. Терпіння вимагає величезної внутрішньої сили.

Для християнина ця сила походить від Бога. Ось чому Павло молиться за колосян. Він просить Бога наділити їх силою для терпеливої витривалості, якої вимагає християнське життя. Але коли Павло говорить про силу терпіння “за могутністю Його слави”, він не просто має на увазі, що для того, щоб зробити людину терплячою, потрібна божественна сила. Він вважає, що віра в цю “могутність слави” є каналом, через який приходить сила для терпіння.

Терпіння дійсно є плодом Святого Духа (Галатів 5:22), але Святий Дух дає силу (з усіма Його плодами) “вірою в почуте” (Галатів 3:5). Тому Павло молиться, щоб Бог з’єднав нас із “могутністю Його слави”, яка зміцнює терпіння. І цією сполучною ланкою є віра.