Христос один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння. (Євреїв 9:28)

Перед усіма нами стоїть питання: чи входимо ми в число “багатьох”, чиї гріхи поніс Христос? І чи будемо ми врятовані під час Його другого пришестя?

Відповідь у Євреїв 9:28 звучить “так”, якщо ми з нетерпінням чекаємо Його. Ми можемо знати, що наші гріхи взяті від нас, і що ми будемо в безпеці на суді, якщо довіряємо Христу так, що це змушує нас з нетерпінням чекати Його приходу.

Існує фальшива віра, яка стверджує, що вірить у Христа, але є лише страховим полісом від пожежі. Фальшива віра “вірить” лише для того, щоб уникнути пекла. Вона не має справжнього прагнення до Христа. Насправді, вона воліла б, щоб Він взагалі не прийшов, аби ми могли мати якомога більше задоволень цього світу. Це вказує на серце, що не з Христом, а зі світом.

Отже, питання для нас таке: Чи ми з нетерпінням чекаємо на прихід Христа? Або хочемо, щоб Він залишався осторонь, поки наші любовні стосунки зі світом тривають? Це питання, яке випробовує справжність віри.

Будьмо подібні до коринтян, “які очікують з’явлення нашого Господа Ісуса Христа” (1 Коринтян 1:7), і до филип’ян, чиє “життя – на небесах, звідки й очікуємо Спасителя, Господа Ісуса Христа” (Филип’ян 3:20).

Це ключове запитання для нас. Чи бажаємо ми Його пришестя? Чи любимо світ і сподіваємося, що Його прихід не завадить нашим планам? На цьому питанні висить вічність.