Коренем усього зла є грошолюбство. (1 Тимофія 6:10)

Що мав на увазі Павло, коли писав це? Він не міг вважати, що  у нас завжди на думці гроші, коли ми грішимо. Багато гріха трапляється, коли про гроші ми взагалі не думаємо.

Моє припущення таке: апостол мав на увазі, що все зло у світі приходить від певного типу серця, а саме – від серця, яке любить гроші.

Що ж означає любити гроші? Це не значить захоплюватися зеленими папірцями, мідними монетами чи срібними шекелями. Щоб зрозуміти, що означає любити гроші, треба запитати: “Що таке гроші?”. Я би відповів на це питання так: “Гроші – це просто символ, який означає людські ресурси. Гроші означають те, що можна отримати від людини – інших людей – замість Бога.

Бог має справу з валютою благодаті, а не з грошима: “О ви, спраглі, йдіть до води, – навіть ті, котрі не мають грошей, – ідіть, купуйте і їжте! ” (Ісаї 55:1). Гроші – це валюта людських ресурсів. Отже, серце, що любить гроші, – це таке серце, яке плекає свої надії і покладається на те, що можуть запропонувати людські ресурси, яке шукає саме в них своїх задоволень.

Отже, грошолюбство – це практично те ж саме, що і віра в гроші. Це переконання (впевненість, надія), що гроші задовольнять ваші потреби і зроблять вас щасливими.

Грошолюбство є альтернативою віри в майбутню Божу благодать. Це віра в майбутні людські ресурси – те, що можна отримати або забезпечити за допомогою грошей. Тому любов до грошей, або віра в гроші, є зворотнім боком невіри в Божі обітниці. Ісус сказав у Матвія 6:24: “Ніхто не може служити двом панам… Не можете служити Богові й мамоні”.

Ви не можете довірятися Богові і грошам одночасно. Віра в одне – це невіра в інше. Серце, яке любить гроші – яке покладається на гроші в пошуках щастя – не покладається на все те, чим Бог є для нас в Ісусі як задоволення наших душ.