Боже, Ти мій Бог, Тебе я пильно шукаю. Тебе прагне моя душа, за Тобою нудьгує тіло моє в землі пустинній, спраглій і безводній. Я так виглядав Тебе у Святині, щоби побачити Твою силу і Твою славу! (Псалом 62:2-3)

Лише Бог може задовольнити таке серце, як у Давида. А Давид був мужем по Божому серцю. Такими були створені й ми.

Це суть того, що означає любити Бога: бути задоволеним у Ньому. У Ньому – це не тільки Його дарами, але Самим Богом, як славною Особою, Якою Він є!

Любити Бога означає виконувати всі Його заповіді, вірити кожному Його слову, дякувати за всі Його дари. Але все це – не головне. Суть любові до Бога полягає в тому, щоб захоплюватися і насолоджуватися всім, чим Він є. Саме ця насолода Богом веде до того, що всі інші наші дії, слова, думки та почуття по-справжньому прославляють Його.

Ми всі знаємо це як інтуїтивно, так і зі Святого Письма. Що є найбільшою честю для нас: любов тих, хто служить нам через обов’язок, чи через насолоду від спілкування з нами?

Найбільшим вшануванням для моєї дружини є, коли я кажу: “Проводити з тобою час робить мене щасливим”. Моє задоволення – це відлуння її неперевершеності. Так само і з Богом. Він найбільше прославляється в нас, коли ми найбільше задоволені в Ньому.

Ніхто ще не досяг досконалого задоволення в Бозі. Я часто засмучуюсь через бурчання свого серця, коли втрачаю якийсь земний комфорт чи зручність. Але я досвідчив, що Господь благий. З Божої ласки я тепер знаю джерело вічної радості.

І тому я люблю проводити свої дні, закликаючи людей до радості, поки вони не скажуть разом зі мною: “Одного прошу я в Господа, й одного прагну, аби протягом усього мого життя я міг перебувати у Господньому Домі, – оглядати Господню красу і віддаватись роздумам у Його Храмі” (Псалом 26:4).