19 Червня
Провина страху перед людьми
Підписуйтесь

Саул сказав Самуїлові: Я згрішив, оскільки порушив Господній наказ, як і твої слова; але я боявся народу, тому й виконав їхнє бажання. (1 Самуїла 15:24)

Чому Саул послухався народу, а не Бога? Тому що він боявся народу, а не Бога. Він боявся людських наслідків послуху більше, ніж Божих наслідків непослуху. Невдоволення людей він боявся більше за невдоволення Бога. І це велика образа для Господа.

Насправді Ісая каже, що це свого роду гордість – боятися того, що може зробити людина, і через це нехтувати Божими обітницями. Він цитує Бога з цим пронизливим запитанням: “Я, Я – Той, Котрий тебе потішає! Чому ж ти боїшся смертної людини, – людського сина, який в’яне, наче трава? Чому ж ти забуваєш Господа, Свого Творця?” (Ісаї 51:12-13).

Страх перед людиною може не виглядати як гордість, але саме про це говорить Бог: “За кого ти себе маєш, що боїшся людини, а Мене, Творця твого, забуваєш!”

Справа ось у чому: Якщо ти боїшся людини, то ти почав заперечувати святість і значущість Бога та Його Сина Ісуса. Бог безмежно сильніший за людину. Він безмежно мудріший і безмежно сповнений винагороди та радості.

Відвернутися від Нього зі страху перед тим, що може зробити людина, означає відкинути все, чим Бог обіцяє бути для тих, хто Його боїться. Це велика образа. І такий переступ ніяк не може тішити Бога.

З іншого боку, коли ми чуємо Божі обітниці та довіряємо Йому з відвагою, боячись дорікань, які приносить Богові наше невір’я, Він це сприймає як вшанування та звеличення. І в цьому Він має велику насолоду.

Поділитися цим дописом у групах спілкування та соцмережах:
Centered Button
Зробіть запит в Telegram Зробіть запит в Viber