Бог вибрав вас як перші плоди для спасіння в освяченні Духа.
Біблія говорить про наше обрання – Божий вибір на нашу користь – у Христі ще до заснування землі (Ефесян 1:4), ще до того, як ми вчинили щось добре чи зле (Римлян 9:11). Тому наше обрання є безумовним у найбільш буквальному сенсі. Ані наша віра, ані наш послух не є його основою. Воно є безкоштовним і абсолютно незаслуженим.
З іншого боку, десятки уривків Біблії говорять про наше остаточне спасіння (на відміну від нашого обрання у вічності минулого) як таке, що залежить від зміни серця і життя. Виникає питання: "Як бути впевненим, що ми будемо витривалі у вірі та святості, необхідних для успадкування вічного життя?"
Відповідь полягає в тому, що впевненість ґрунтується на нашому обранні. Друге послання Петра 1:10 говорить: "Тому, брати, все більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся". Божественне обрання є основою Божого рішення спасти мене, а отже запорукою того, що Він трудитиметься в мені та здійснюватиме через Свою благодать освячення усе те, що почала Його благодать обрання.
У цьому полягає сенс нового завіту Христа. Кожен, хто вірить в Ісуса, є надійним бенефіціаром цього завіту, тому що Ісус сказав у Луки 22:20: "Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається". Тобто, "Моєю кров’ю Я забезпечую новий завіт для всіх, хто є Моїми".
У Своєму новому завіті Бог не просто вимагає послуху, Він його дає. "Господь, твій Бог, обріже твоє серце й серця твоїх нащадків, щоб ви жили й любили Господа, свого Бога, всім своїм серцем і всією своєю душею" (Второзаконня 30:6). "Я дам вам Мого Духа, й зроблю так, що ви будете жити за Моїми Заповідями та дотримуватись Моїх Законів" (Єзекіїля 36:27; пор. 11:20). Це – обітниці нового завіту Христа.
Обрання є одвічним Божим рішенням виконати їх для Свого народу. Отже, обрання гарантує, що тих, кого Бог виправдовує через віру, Він неодмінно прославить (Римлян 8:30). Це означає, що Він буде неухильно виконувати в нас всі умови, закладені для прославлення.
Обрання є остаточним підґрунтям впевненості, оскільки воно – не лише Боже рішення спасти, а також Його намір дати нам усе необхідне для спасіння.
