І вас, які колись були відчужені, непримиренні розумом в лукавих ділах, нині примирив Він смертю тіла Своєї плоті. (Колосян 1:21-22)

Найкраща новина у світі – це те, що наше відчуження від Бога закінчилося, і ми примирилися з Суддею всесвіту. Бог більше не проти нас, а за нас. Наявність всемогутньої любові на нашому боці сильно загартовує душу. Життя стає абсолютно вільним і сміливим, коли найсильніша Істота у всесвіті за тебе.

Але послання Павла про спасіння не є доброю новиною для тих, хто відкидає діагноз у Колосян 1:21. Він каже, що ви “були відчужені, непримиренні розумом”.

Скільки ви знаєте людей, які кажуть: “В усьому, крім Божої благодаті, я ставлюся вороже до Бога в своєму розумі”? Люди рідко кажуть: “Я ненавиджу Бога”. Отже, що Павло має на увазі, коли каже, що люди “непримиренні розумом” до Бога, доки їх не примирила кров Христа?

Думаю, апостол має на увазі, що ворожість до істинного Бога дійсно є, але люди не дозволяють собі думати про істинного Бога. Вони уявляють собі Бога таким, яким би хотіли Його бачити, а це рідко включає будь-яку можливість мати з Ним справді серйозні проблеми.

Але щодо справжнього Бога, всевладного над усіма речами, з хворобами та лихами включно, – ми всі були ворожі та непримиренні до Нього, каже Павло. У глибині душі ми ненавиділи Його абсолютну силу і владу.

Те, що кожен з нас спасенний, завдячує дивовижній істині, що через смерть Христа ми отримали благодать, якою Бог підкорив наші серця і змусив нас полюбити Того, Кого ми колись ненавиділи.

Багато хто все ще вчиться не бути ворожим до Бога. Це так добре, що Він славетно довготерпеливий.