І вас, які були мертві в переступах і в «необрізанні» вашого тіла, Він оживив вас разом із Собою, простивши нам усі переступи, знищивши розписку стосовно нас, яка своїми приписами була проти нас, Він забрав її з-поміж нас і прибив до хреста. Скинувши начальства і влади, Він відважно викрив їх і переміг у Собі. (Колосян 2:13-15) 

Причина, чому союз із Христом має велике значення для віруючої людини, полягає в тому, що на Голгофі Ісус здобув вирішальну перемогу над дияволом. Він не усунув сатану з цього світу, але обеззброїв його настільки, що зброя прокляття була вирвана з його рук.  

Він не може звинувачувати віруючих у непрощених гріхах. А це єдине звинувачення, що здатне нас знищити. І тому він не може остаточно нас зруйнувати. Він може завдати нам фізичної та емоційної шкоди – навіть вбити. Він може спокушати нас і підбурювати інших проти нас. Але він не в силах нас знищити. 

Вирішальний тріумф Колосян 2:13-15 пов’язаний з тим, що боргову “розписку стосовно нас, яка своїми приписами була проти нас” Христос скасував, прибивши її до хреста. Цю розписку диявол зробив своїм головним звинуваченням проти нас. Тепер у нього немає жодного звинувачення, яке могло б встояти на небесному суді. Він безсилий зробити те, чого найбільше хоче: проклясти нас. Він не може. Христос поніс наше прокляття. Диявол обеззброєний. 

Іншими словами це сказано в Євреїв 2:14-15: “[Христос став людиною], аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола, і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві”. 

Смерть все ще залишається нашим ворогом. Але в неї вирвано смертельні ікла. Зміїна отрута витекла, смертоносне жало зникло. Жалом смерті був гріх. А сила гріха, що несла прокляття, полягала у вимогах закону. Але дякувати Христу, Який задовольнив вимоги закону. “Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?” (1 Коринтян 15:55).