Адже небо й небеса небес, земля і все, що на ній, належать Господу, твоєму Богові. Однак Господь уподобав виявити особливу любов до твоїх прабатьків, а після них з усіх народів обрав вас, їхніх нащадків, як це є сьогодні. (Второзаконня 10:14-15)
Божа обираюча любов – любов, якою Він вибирає народ для Себе – абсолютно вільна. Це благодатний вилив Його безмежного щастя, керований Його безмежною мудрістю.
Второзаконня 10:14-15 описує вподобання, з яким Бог обрав Ізраїль з усіх народів землі. Зауважте дві речі.
По-перше, зверніть увагу на контраст між віршами 14 і 15. Чому Мойсей описує обрання Ізраїля на тлі приналежності Богові всього всесвіту? Чому в 14-му вірші він каже: “Богові належить усе, що на небі й на землі”, а в 15-му – “Однак Він вибрав вас Своїм народом”?
Причина, здається, полягає в тому, щоб позбутися будь-яких ілюзій, що Бог був якимось чином обмежений у виборі цього народу – що існували якісь умови Його вибору, і Він був змушений вибрати саме Ізраїль. Суть у тому, щоб підірвати язичницьке уявлення про те, що боги наділені правом і владою мати кожен свій власний народ, але не більше.
Насправді Яхве – єдиний істинний Бог. Він володіє всім у всесвіті і має право і владу забрати будь-яких людей, яких захоче, у Своє особливе володіння.
Таким чином, невимовно чудова істина для Ізраїля полягає в тому, що Бог обрав їх. Він не мусив цього робити. Він мав право та привілеї вибрати абсолютно будь-який народ на поверхні землі для Своїх спокутних цілей. Або всі народи. Або жодного.
Тому, називаючи Себе “їхнім Богом”, Він не має на увазі, що стоїть на одному рівні з богами Єгипту чи богами Ханаану. Він володіє тими богами та їхніми народами. Якби це було Йому до вподоби, Він міг би обрати зовсім інший народ для досягнення Своїх цілей.
Сенс об’єднання віршів 14 і 15 таким чином полягає в тому, щоб підкреслити свободу, всеохоплюючі права і владу Бога.
Друге, на що слід звернути увагу (у вірші 15), – це те, як Бог використав Свою суверенну свободу, щоби “виявити особливу любов до твоїх прабатьків”. Інакше кажучи, “Він вподобав полюбити ваших прабатьків”. Він вільно вирішив насолоджуватися Своєю любов’ю до них.
Божа любов до праотців Ізраїля була вільною і милосердною і не була обмежена ні їхнім єврейством, ні їхніми чеснотами.
Це урок для нас. Нас, тих, хто вірує в Христа, Бог вибрав так само вільно. Не через щось у нас, а тому, що Він просто захотів це зробити.