При моїй першій обороні нікого не було зі мною, але всі мене покинули. Хай не буде їм це зараховано. А Господь став при мені й підкріпив мене, аби через мене сповнилася проповідь: щоб усі язичники почули, і я був визволений з пащі лева. І Господь визволить мене від усякого лихого діла і спасе для Свого Небесного Царства. Йому слава навіки-віків. Амінь. (2 Тимофія 4:16-18)

Сьогодні вранці я замислився над цими величними словами, що рвуть серце. Павло перебуває під вартою в Римі. Наскільки нам відомо, він так і не був звільнений. Його останній лист закінчується саме так.

Подумайте про це і здивуйтеся!

Він покинутий: “нікого не було зі мною, але всі мене покинули”. Він старий чоловік. Вірний слуга. У чужому місті, далеко від дому. Оточений ворогами. Під загрозою смерті. Чому? Відповідь: Щоб він міг написати це дорогоцінне речення для наших зневірених, або наляканих, або самотніх душ: “А Господь став при мені й підкріпив мене”

О, як я люблю ці слова! Коли тебе покидають близькі друзі, чи ти волаєш в обуренні до Бога? Чи справді люди у твоєму житті є твоїм богом? Чи ти черпаєш відвагу в цій величній істині: “Я з вами по всі дні аж до кінця віку!” (Матвія 28:20) – незалежно від того, хто тебе покинув? Чи зміцнюєш ти своє серце цією непохитною клятвою: “Я тебе не покину і не відступлю від тебе!” (Євреїв 13:5)?

Тоді давайте скажемо й ми: “Господь став при мені!”

Питання: Що опинилося під загрозою у 2 Тимофія 4:18? Відповідь: що Павло не досягне Небесного Царства Господнього! Але на противагу цій загрозі він вигукує: “Господь визволить мене… і спасе для Свого Небесного Царства”.

Питання: Що ж загрожувало Павлові не потрапити до Небесного Царства? Відповідь: “лихі діла”. “Господь визволить мене від усякого лихого діла і спасе для Свого Небесного Царства”.

Питання: Як саме “лихі діла” могли загрожувати Павлові потрапити до Небесного Царства? Відповідь: спокушаючи його залишити вірність Христу через непослух.

Питання: Чи була ця спокуса “пащею лева”, з якої він був врятований? Відповідь: Так. “Ваш ворог — диявол — ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути. Протидійте йому міцною вірою” (1 Петра 5:8-9).

Питання: Кому ж дістанеться слава, що Павло не піддався цій сатанинській спокусі, а вистояв до кінця у вірі та послуху? Відповідь: “Йому слава і влада навіки-віків!” (1 Петра 5:11). “Йому слава навіки-віків. Амінь” (2 Тимофія 4:18).

Питання: Чому? Хіба не Павло виявив твердість? Відповідь: “Господь став при мені й підкріпив мене!”