Благословенні будуть у тобі всі племена землі! (Буття 12:3)

Ви, хто покладаєте надію на Христа і слідуєте за Ним у послуху віри, є нащадками Авраама та спадкоємцями його завітних обітниць.

Бог сказав Авраамові в Бутті 17:4: “Ось Мій Заповіт з тобою; ти станеш батьком великого числа народів”. Але Буття чітко вказує на те, що Авраам не став батьком багатьох народів у фізичному чи політичному сенсі. Тому сенс Божої обітниці, ймовірно, полягав у тому, що численні народи якимось чином насолоджуватимуться благословенням синівства, навіть якщо фізично не будуть пов’язані з Авраамом.

Без сумніву, саме це мав на увазі Бог у Бутті 12:3, коли сказав Авраамові: “благословенні будуть у тобі всі племена землі!” Від самого початку Бог мав на увазі, що Ісус Христос буде нащадком Авраама і що кожен, хто довіриться Христу, успадкує дані Авраамові обітниці. Павло говорить у Галатів 3:29: “Якщо ви Христові, то ви є нащадками Авраама і, згідно з обітницею, – спадкоємці”.

Отже, коли Бог сказав Авраамові 4000 років тому: “Ось Мій Заповіт з тобою; ти станеш батьком великого числа народів”, Він відкрив шлях кожному з нас, незалежно від того, до якого народу ми належимо, щоб стати дитиною Авраама і спадкоємцем Божих обітниць. Все, що нам потрібно зробити – це розділити віру Авраама, тобто покластися у своїх сподіваннях на Божі обітниці настільки, щоб, якщо цього вимагатиме послух, віддати найдорожче, як Авраам пожертвував Ісааком.

Ми стаємо спадкоємцями Авраамових обітниць не працюючи для Бога, а будучи впевненими, що Бог працює для нас. “[Авраам] не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові, і був впевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв” (Римлян 4:20-21). Ось чому Авраам міг слухатися Бога навіть тоді, коли послух виглядав як глухий кут. Він вірив, що Бог здатен зробити неможливе – наприклад, воскресити його сина з мертвих.

Віра в Божі обітниці – або сьогодні ми б сказали, віра в Христа, Який є підтвердженням Божих обітниць – це спосіб стати дитиною Авраама; послух є доказом того, що віра є справжньою (Буття 22:12-19). Тому Ісус говорить в Івана 8:39: “Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраамові”.

Діти Авраама – це люди з усіх народів, які покладають свою надію на Христа і, подібно до Авраама на горі Морія, не дозволяють втраті найціннішого земного багатства зупинити їхній послух.

Ви, хто вірите в Ісуса Христа та слідуєте за Ним у послуху віри, є нащадками Авраама та спадкоємцями даних йому завітних обітниць.