Я розп’ятий разом з Христом. І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене. (Галатів 2:19-20)
Навіщо Бог створив всесвіт? І чому він керує ним саме так? Чого Бог хоче досягти? Чи є Ісус Христос засобом цього досягнення або його метою?
Ісус Христос є найвищим Божим об’явленням. Він є Богом у людській подобі. Як такий, Він є метою, а не засобом.
Явлення слави Божої – це сенс існування всесвіту. Це те, чого Бог досягає. Небеса та історія світу “розповідають про Божу славу”.
Але Ісус Христос був посланий, щоб здійснити те, що потрібно було зробити. Він прийшов, щоб виправити гріхопадіння. Він прийшов, щоб врятувати грішників від неминучої загибелі через їхні гріхи. Ці врятовані будуть бачити, смакувати і демонструвати славу Божу з нескінченною радістю.
Інші ж продовжуватимуть зневажати Божу славу. Отже, Ісус Христос є засобом для того, що Бог хотів досягти в прояві Своєї слави для насолоди Свого народу. Ніхто не побачив би, не смакував і не вшановував би Божу славу, якби не спасенна праця Христа. Мета всесвіту була би зруйнована. Отже, Христос є засобом.
Але в цьому звершенні на хресті, коли Він помер за грішників, Христос найвищою мірою виявив любов і праведність Отця. Це була вершина об’явлення слави Божої – слави Його благодаті.
Тому в момент Свого досконалого діяння як засобу для здійснення Божого задуму, Ісус став метою цього задуму. У Своїй смерті замість грішників і воскресінні для їхнього життя Він став центральним і найвищим об’явленням Божої слави.
Отже, розп’ятий Христос є одночасно і засобом, і метою Божого задуму у всесвіті.
Без Його праці ця мета – явити повноту Божої слави для насолоди Його народу – не здійснилася б.
І в цій самій праці – діючи як засіб – Він став метою, Тим, Хто назавжди залишиться в центрі нашого поклоніння, коли ми проводитимемо вічність, бачачи і смакуючи все більше і більше з того, що Він об’явив нам про Бога, ставши прокляттям за нас.
Ісус є метою, заради якої був створений всесвіт, і засобом, який робить цю мету можливою на радість виправданим грішникам.