Майте мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа.
Існує практична святість, без якої ми не побачимо Господа. Багато хто поводиться так, ніби це неправда.
Деякі християни живуть настільки нечестивим життям, що почують моторошні слова Ісуса: "Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, які чините беззаконня!" (Матвія 7:23). Павло говорить віруючим: "Якщо живете по‑тілесному, то маєте померти" (Римлян 8:13).
Отже, існує святість, без якої ніхто не побачить Господа. І навчитися боротися за святість вірою в майбутню благодать вкрай важливо.
Існує й інший шлях прагнення до святості, який обертається проти нас і веде до смерті. Павло застерігає нас від служіння Богові будь-яким іншим способом, окрім віри в Його всеосяжну благодать. Бог "не приймає служіння людських рук, – тому що не потребує нічого, оскільки Сам дає всім життя, дихання й усе" (Дії 17:25). Будь-яке зусилля служити Богові, яке в самій своїй дії не залежить від Нього як нагороди наших сердець і сили нашого служіння, безчестить Його як нужденного язичницького бога.
Петро описує альтернативу такому самодостатньому служінню Богові: "Коли хто служить, – нехай служить, наче з сили, яку дає йому Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа" (1 Петра 4:11). А Павло додає: "Не смію говорити про те, чого не вчинив Христос через мене для навернення язичників" (Римлян 15:18; див. також 1 Коринтян 15:10).
Мить за миттю приходить благодать, щоб робити нас спроможними на "всяке добре діло", яке Бог призначає для нас. "Бог спроможний збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви завжди в усьому мали повний достаток і збагачувалися всяким добрим ділом" (2 Коринтян 9:8).
Боротьба за добрі справи – це боротьба за віру в обітниці майбутньої благодаті.
