Охоче служіть, як Господу, а не як людям. Знайте, що кожний одержить від Господа відповідно до того, що зробив доброго, — чи він раб, чи вільний. (Ефесян 6:7-8)
Подумайте про наступні п’ять речей з огляду на Ефесян 6:7-8 у зв’язку з вашою роботою.
1) Заклик до життя, радикально орієнтованого на Господа.
Це дивовижно в порівнянні з тим, як ми зазвичай живемо. Павло говорить, що вся наша робота повинна виконуватися, як праця для Христа, а не для будь-якого людського керівника. З доброю волею служити “як Господу, а не як людям”.
Це означає, що ми будемо думати про Господа в усьому, що виконуємо на роботі. Ми будемо запитувати: “Чому Господь хотів би, щоб це було зроблено? Як Господь хотів би, щоб це було зроблено? Коли Господь хотів би, щоб це було зроблено? Чи допоможе мені Господь у цьому? Як це вшанує Господа? Іншими словами, бути християнином означає радикально орієнтоване на Господа життя і діяльність.
2) Заклик бути доброю людиною.
Жити, зосереджуючись на Бозі, означає бути доброю людиною і робити добрі справи. Павло каже: “Охоче служіть… відповідно до того, що зробив доброго”. Ісус сказав, що коли ми дозволимо нашому світлу сяяти, люди побачать наші “добрі діла” і прославлять нашого Небесного Отця (Матвія 5:16).
3) Сила гарно працювати на недбайливих земних роботодавців.
Мета Павла – дати християнам можливість, мотивуючи себе зосередженням на Господі, продовжувати творити добро для недбайливих начальників. Як продовжувати чинити добро на роботі, коли твій начальник ігнорує тебе або навіть критикує? Відповідь Павла така: припиніть вважати свого начальника головним керівником і почніть працювати для Господа. Робіть це, виконуючи ті самі обов’язки, які вам дав ваш земний керівник.
4) Підбадьорення, що нічого доброго не робиться даремно.
Мабуть, найдивовижнішим реченням з усіх є це: “кожний одержить від Господа відповідно до того, що зробив доброго”. Це дивовижно. Відповідно до всього “того, що зробив доброго”! Кожна добра дрібничка, яку ви робите, помічається, оцінюється та винагороджується Господом.
І він віддячить вам за це. Не в тому сенсі, що ви щось заробили – так, ніби зможете вважати Його своїм боржником. Він володіє вами та всім, що існує у Всесвіті. Він нам нічого не винен. Але Він вільно і милостиво вирішує винагородити нас за все добре, що ми чинимо у вірі.
5) Запевнення в тому, що незначний статус на землі не є перешкодою для великої нагороди на небі.
Господь винагородить кожну добру справу, яку ви робите – “чи він раб, чи вільний”. Ваш керівник може вважати вас ніким – так би мовити, простим рабом. Або він може навіть не знати про ваше існування. Це не має значення. Господь знає, що ви існуєте. І, врешті-решт, жодне служіння з відданістю не виявиться марним.