Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем. Хто не несе свого хреста і не йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем. (Луки 14:26-27)
Ісус не соромиться й не боїться сказати нам про “найгірше” – болісну плату за те, щоб бути християнином: ненавидіти сім’ю (вірш 26), нести хрест (вірш 27), зректися майна (вірш 33). У заповіті благодаті немає прихованих деталей, дрібного шрифту. Він весь написаний великими та жирними літерами. Ніякої дешевої благодаті! Вона дуже дорога! Прийди і будь Моїм учнем.
Але сатана ховає своє найгірше і показує тільки найкраще. Все, що дійсно має значення в угоді з сатаною, надруковано дрібним шрифтом на останній сторінці.
На першій сторінці великими жирними літерами написані слова: “Ні! Ви не помрете!” (Буття 3:4) і “Усе це дам Тобі, якщо, впавши ниць, поклонишся мені” (Матвія 4:9). Але на останній сторінці дрібним шрифтом – настільки дрібним, що прочитати його можна лише під лупою Біблії – написано: “А після швидкоплинних задоволень ви будете вічно страждати зі мною в пеклі”.
Чому Ісус готовий показати нам як Своє “найгірше”, так і найкраще, в той час як сатана показує нам тільки найкраще? Метью Генрі відповідає: “Сатана виставляє напоказ найкраще, але приховує найгірше, тому що його найкраще не здатне врівноважити найгірше, а Христове – з надлишком”.
Слова Ісуса – це не просто заклик до страждання і самозречення; а насамперед заклик до бенкету. Саме про це йдеться в притчі в Луки 14:16-24. Ісус також обіцяє славне воскресіння, коли всі втрати цього життя будуть відшкодовані (Луки 14:14). Він також говорить, що допоможе нам пережити труднощі (Луки 22:32). Він запевняє, що Отець дасть нам Святого Духа (Луки 11:13). Він обіцяє, що навіть якщо нас вб’ють за Царство Боже, “й волосина з вашої голови не пропаде” (Луки 21:18).
Це означає, що коли ми сідаємо підрахувати вартість слідування за Ісусом – коли зважуємо “найгірше” і “найкраще” – Він виявляється того вартий. Безмірно вартий (Римлян 8:18; 2 Коринтян 4:17).
З сатаною не так. “Хліб, здобутий неправдою, спочатку солодкий, але потім у роті виявиться повно жорстви” (Притчі 20:17).