Через багато страждань нам треба ввійти в Царство Боже. (Дії 14:22)
Потреба у внутрішній моці виникає не лише через виснаження від щоденних стресів, але й через страждання та негаразди, які приходять час від часу. А вони дійсно приходять.
Страждання неминуче додається до втоми серця на шляху до неба. Коли воно приходить, серце може затремтіти, а вузька дорога життя здатися неймовірно важкою. І так важко, коли вузька дорога і круті пагорби випробовують на міцність старий драндулет. Але що робити, якщо машина взагалі ламається?
Павло тричі вигукував це питання через певні життєві негаразди. Він просив позбавити його від колючки в тілі. Але Божа благодать не прийшла в тому вигляді, як він просив. Вона прийняла іншу форму. Христос відповів: “Досить тобі Моєї благодаті, адже Моя сила виявляється в немочі!” (2 Коринтян 12:9).
Тут ми бачимо, як благодать у вигляді Христової сили, що підтримує в нездоланних стражданнях, було дано, можна сказати, в межах іншої благодаті, в якій було відмовлено. І Павло відповів з вірою в достатність цієї майбутньої благодаті: “Тому краще радо буду хвалитися своїми немочами, щоб оселилася в мені сила Христа” (2 Коринтян 12:9).
Бог часто благословляє нас “благодаттю наданою” в рамках “благодаті відмовленої”.
Наприклад, одного неймовірно спекотного липневого дня в нашій машині зламався водяний насос, і ми застрягли на автостраді в штаті Теннессі за тридцять кілометрів від найближчого міста.
Того ранку я молився, щоб машина не підвела, і ми благополучно дісталися до місця призначення. А тепер машина вмерла. Благодать безпроблемної подорожі була відкинута. Ніхто не зупинявся, поки ми стояли навколо машини. Тоді мій син Авраам (йому було близько одинадцяти років) сказав: “Тату, нам треба помолитися”. Ми схилилися в молитві за машиною і попросили Бога про майбутню благодать – допомогу в скрутну хвилину. Коли ми підняли очі, на узбіччі зупинився пікап.
Водієм виявився механік, який працював за тридцять кілометрів звідти. Він сказав, що з радістю з’їздить за запчастинами і повернеться, щоб полагодити машину. Я поїхав з ним до міста і зміг розповісти йому Євангеліє. Ми провели в дорозі декілька годин.
Дивовижна річ у тій відповіді на нашу молитву полягає в тому, що вона прийшла всередині кола молитов, які залишилися без відповіді. Ми просили про безпроблемну подорож. Бог дав нам неприємності. Але посеред благодаті, в якій нам було відмовлено, ми отримали благодать, надану натомість. І я вчуся довіряти Божій мудрості в даруванні благодаті, яка є найкращою і для мене, і для невіруючих механіків, і для спостережливої віри одинадцятирічних хлопчиків.
Не варто дивуватися, що Бог дарує нам дивовижні прояви благодаті посеред страждань, від яких ми просили Його нас позбавити. Він найкраще знає, як розподілити Свою благодать для нашого добра і для Його слави.