Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною. (1 Коринтян 15:10)
Благодать – це не просто поблажливість, коли ми згрішили. Благодать – це Божий дар спроможності та сили не грішити. Благодать – це сила, а не просто прощення.
Це ясно видно, наприклад, в 1 Коринтян 15:10. Павло описує благодать як силу, що робить його спроможним діяти. Це не просто прощення його гріхів; це джерело всіх його зусиль, здійснених у послуху. “Я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною”.
Тому зусилля, які ми докладаємо, щоб слухатися Бога, робляться не з власної моці, але “з сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог” (1 Петра 4:11). Це послух віри. Віри в Божу благодатну силу, яка завжди готова прийти на допомогу, щоб ми спромоглися робити те, що маємо робити.
Павло підтверджує це в 2 Солунян 1:11-12, називаючи кожен наш добрий вчинок “ділом віри” і кажучи, що він прославляє ім’я Ісуса “за благодаттю нашого Бога”, бо це “Бог зробив”. Прислухайтеся до всіх цих фраз:
Ось чому й молимося завжди за вас, щоб наш Бог зробив вас гідними покликання і наповнив міццю кожне бажання до добра та кожне діло віри, щоб у вас прославилося Ім’я Господа нашого Ісуса, а ви – в Ньому, за благодаттю нашого Бога і Господа Ісуса Христа.
Послух, що догоджає Богові, виробляється силою Божої благодаті через віру. Ця ж динаміка проглядається на кожному етапі християнського життя. Сила Божої благодаті, що спасає через віру (Ефесян 2:8), є тією ж силою Божої благодаті, що освячує через віру.