Повернися до мене і помилуй мене, наділи Твого слугу Своєю силою. (Псалом 86:16)
Майбутня благодать – це постійне молитовне благання псалмоспівців. Вони моляться про неї знову і знову, щоб задовольнити кожну потребу. Псалмоспівці дають нам прекрасну модель щоденної залежності від майбутньої благодаті для кожної потреби.
- Вони волають про благодать, коли потребують допомоги: “Почуй, Господи, й змилуйся наді мною! Господи, допоможи мені!” (Псалом 30:10).
- Коли вони слабкі: “Повернися до мене і помилуй мене, наділи Твого слугу Своєю силою” (Псалом 86:16).
- Коли вони потребують зцілення: “Помилуй мене, Господи, бо я безсилий. Зціли мене, Господи” (Псалом 6:3).
- Коли вони потерпають від ворогів: “Будь милостивий до мене, Господи! Помилуй мене, Господи, подивись на мій біль, що завдають мені мої ненависники” (Псалом 9:14).
- Коли вони самотні: “Обернися до мене і помилуй мене, бо я самотній і нещасний” (Псалом 25:16).
- Коли вони сумують: “Помилуй мене, Господи, бо я пригнічений. Виснажені від журби мої очі, моя душа і тіло моє” (Псалом 31:9).
- Коли вони згрішили: “Господи, змилуйся наді мною, вилікуй мою душу, бо я згрішив перед Тобою” (Псалом 41:5).
- Коли вони прагнуть, щоб ім’я Боже прославилося серед народів: “Боже, будь милостивий до нас і поблагослови нас… щоб пізнали на землі Твою дорогу” (Псалом 67:1-2).
Без сумніву, молитва – це великий зв’язок віри між душею святого і обітницею майбутньої благодаті. Якщо Бог задумав, щоб служіння підтримувалося молитвою, то служіння повинно підтримуватися вірою в майбутню благодать.