Поглянув на них Ісус, та й каже: Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе. (Марка 10:27)
Ось два великих стимули від Ісуса стати світовим християнином, присвятивши себе справі глобальної місії – або безпосередньо благовістю, або підтримці місіонерів.
- Усе неможливе для людей можливе для Бога (Марка 10:27). Навернення запеклих грішників буде справою Божою і відповідатиме Його суверенному плану. Нам не потрібно турбуватися про свою слабкість або лякатися її. Битва належить Господу, і перемога – від Нього.
- Христос обіцяє діяти через нас і бути поруч настільки, що коли наше місіонерське життя закінчиться, ми не зможемо сказати, що чимось пожертвували (Марка 10:29-30).
Коли ми слідуємо його місіонерським приписам, то виявляємо, що навіть болісні побічні ефекти сприяють поліпшенню нашого стану. Наше духовне здоров’я, наша радість зростають у стократ. І коли ми помираємо, ми не вмираємо. Ми отримуємо життя вічне.
Я не закликаю вас занапастити свою мужність і жертовність заради Христа. Я закликаю вас зректися всього, що маєте, аби здобути життя, яке задовольняє ваші найглибші прагнення. Я закликаю вас вважати все за сміття заради неперевершеної цінності служіння Царю царів. Закликаю скинути з себе магазинне лахміття і вдягнутися в одежу Божих посланців.
Обіцяю вам переслідування і утиски – але пам’ятайте про радість! “Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне” (Матвія 5:10).
8 січня 1956 року в Еквадорі п’ятеро індіанців-ваорані вбили Джима Елліота і чотирьох його супутників-місіонерів, які намагалися донести Євангеліє до племені, що налічувало шістдесят чоловік.
Чотири молоді дружини втратили чоловіків, а дев’ятеро дітей – своїх батьків. Елізабет Елліот писала, що світ назвав це жахливою трагедією. А тоді вона додала: “Світ не визнав правдивості другої частини головного кредо Джима Елліота: “Це не безглуздо віддати те, що не можна зберегти, аби здобути те, що не можна втратити”.