18 Січня
Засіб від гордощів
Підписуйтесь

Тепер слухайте ви, які кажете: Сьогодні або завтра підемо до цього міста й перебудемо там один рік, і будемо торгувати та заробляти! Ви, котрі не знаєте, що завтра станеться, яке ваше життя? Адже це пара, що на мить з’являється, а потім зникає. Замість того, щоб вам говорити: Коли Господь забажає, і ми будемо живі, то зробимо те чи інше. А тепер ви хвалитеся у своїх гордощах. Усяка така хвальба лиха. (Якова 4:13-16) 

 

Яків говорить про гордість і зарозумілість, а також про те, як вони проявляються у витончений спосіб: “Ви хвалитеся у своїх гордощах. Усяка така хвальба лиха”. 

Якщо взяти три категорії спокуси покладання на себе – мудрість, владу і багатство – то вони утворюють потужне підґрунтя для найвищої форми гордості, а саме – атеїзму. Найбезпечніший спосіб для нас залишатися найвищою інстанцією у власній самооцінці – це заперечувати все, що стоїть понад нами.  

Ось чому горді повсякчас зайняті тим, що дивляться на інших зверхньо. Клайв Льюїс сказав у книзі “Просто християнство”: “Горда людина завжди дивиться на речі та людей зверхньо: і, звичайно, поки дивишся вниз, ти не можеш бачити того, що знаходиться над тобою”. 

Але щоб зберегти гордість, можливо, простіше просто проголосити, що вище нас немає нічого, на що варто дивитися. “Нечестивий у своїй самовпевненості не шукає Бога. В усіх його помислах Бог відсутній” (Псалом 10:4). В кінцевому підсумку, горді повинні переконати себе, що Бога немає. 

Одна з причин цього в тому, що Божа реальність є надзвичайно нав’язливою у всіх деталях життя. Гордість не може змиритися з тісною залученістю Бога в управління всесвітом, не кажучи вже про всі деталі буденних життєвих справ. 

Гордині не до вподоби Боже всевладдя. Бог є суверенним, тому гордість дратує саме Його існування. В усіх її помислах Він відсутній, і зокрема це може виявлятися в словах: “Я їду в Атланту на Різдво”. 

Яків каже: “Не будьте такими впевненими”. Замість цього ви повинні сказати: “Коли Господь забажає, і ми будемо живі, то потрапимо в Атланту на Різдво”. 

Яків має на увазі, що це Бог вирішує, чи потрапите ви до Атланти, і навіть чи доживете до кінця цього сьогоднішнього читання. Це надзвичайно образливо для самодостатності пихи – не мати контролю навіть над тим, щоб дочитати цей абзац, не отримавши інсульту чи серцевого нападу! 

Яків каже, що не вірити в суверенне право Бога керувати деталями вашого майбутнього – це зарозумілість. 

Спосіб побороти цю зарозумілість – підкоритися Божому верховенству в усіх деталях життя і покластися на Його непохитні обітниці могутньо відстоювати наші інтереси (2 Хронік 16:9), на те, що Його добро і милосердя будуть супроводжувати нас щодня (Псалом 23:6), на те, що Він стільки учинить для тих, які на Нього покладаються (Ісаї 64:3), і забезпечить нас усім необхідним, щоб ми жили для Його слави (Євреїв 13:21). 

Іншими словами, засобом від гордощів є непохитна віра в суверенну майбутню Божу благодать. 

Поділитися цим дописом у групах спілкування та соцмережах:
Зробіть запит в Telegram Зробіть запит в Viber