19 Лютого
Вбивчий холод
Підписуйтесь

Посилає на землю Своє повеління і Його слово миттєво несеться всюди! (Псалом 147:4) 

Сьогодні вночі у морозильній камері нашого холодильника буде тепліше, ніж надворі в Міннеаполісі. Завтра обіцяють ще холоднішу погоду. Усе це ми отримуємо з руки Господа, Який 

Посилає на землю Своє повеління і Його слово миттєво несеться всюди! 

Він посилає сніг, наче вовну, розсипає іній, як попіл; 

розкидає Свій град, наче крихти хліба, і хто встоїть перед Його морозом? 

Пошле Своє слово, і все тане, повіє Своїм вітром, і потечуть води. (Псалом 147:15-18) 

З таким холодом не можна гратися. Він вбиває.  

Коли я приїхав до Міннесоти з Південної Кароліни, то одягався відповідно. Але не підготував в машині засоби для порятунку на випадок поломки.  

Однієї недільної ночі по дорозі з церкви додому, в такий самий мороз, моя машина заглухла. Це було ще до мобільних телефонів. У машині сиділи дружина і двоє маленьких дітей.  

На дорозі нікого не було. Я раптом зрозумів, наскільки все небезпечно.  

Незабаром справи стали зовсім кепські –  ніхто не проїжджав.  

Тоді через паркан вздовж дороги я побачив  будинок вдалині. Я батько, і це моя робота. Я переліз через паркан, підбіг до будинку і постукав у двері. На щастя, люди були вдома. Я пояснив, що у мене в машині дружина і двоє маленьких дітей, і запитав, чи не впустять вони нас до хати. Нас прихистили. 

З таким холодом не граються.  

Це ще один спосіб, яким Бог говорить: “Гаряче чи холодно, високо чи глибоко, гостро чи тупо, голосно чи тихо, світло чи темно… не грайся зі Мною. Я – Бог. Я створив усі ці речі. Вони говорять про Мене так само, як теплий літній вітер, і ніжні дощі, і м’які місячні ночі, і плескіт води на березі озера, і польові лілії, і птахи небесні”.  

У цій холоднечі є слово для нас. Нехай Господь дарує нам шкіру, щоб відчувати, і вуха, щоб чути. 

Поділитися цим дописом у групах спілкування та соцмережах:
Зробіть запит в Telegram Зробіть запит в Viber