А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися. Нині ж кращої бажають, тобто небесної. (Євреїв 11:15-16) 

Віра бачить обіцяне майбутнє, яке пропонує Бог, і “бажає” його. “Нині ж кращої [батьківщини] бажають, тобто небесної”. Зупиніться на цьому на мить.  

Є багато людей, які вихолощують поняття спасенної віри, роблячи її простим рішенням, яке не змінює бажань і прагнень людини. Але суть цього тексту у славетному розділі Біблії, що присвячений вірі – Євреїв 11 – полягає в тому, що жити і вмирати вірою означає мати нові бажання і шукати нових задоволень. 

У вірші 14 говориться, що святі давніх часів (яких Євреїв 11 прославляє за їхню віру) шукали іншої країни, ніж пропонував цей світ. А вірш 16 говорить, що вони бажали чогось кращого, ніж те, що могло запропонувати теперішнє земне існування. “Нині ж кращої [батьківщини] бажають, тобто небесної”. 

Вони були настільки захоплені Богом, що ніщо інше, окрім перебування з Богом, не могло їх задовольнити. 

Отже, це і є справжня спасенна віра: бачити Божі обітниці здалеку і переживати зміну цінностей так, щоби бажати, шукати їх і довіряти Божим обітницям понад усе, що здатен запропонувати світ.