Тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, усе сприяє до добра. (Римлян 8:28) 

Ми рідко знаємо мікропричини наших страждань, але Біблія дає нам макропричини, що підтримують нашу віру.  

Добре мати спосіб запам’ятати деякі з них, щоб, коли ми раптово зазнаємо страждань або маємо можливість допомогти іншим у їхніх нещастях, ми могли згадати деякі істини, які Бог дав, аби допомогти нам не втратити надію.  

Ось один із способів запам’ятати: п’ять “П” (або, якщо це допоможе, просто виберіть три з них і спробуйте запам’ятати хоча б їх).  

Отже, макроцілі Бога в наших стражданнях включають в себе: 

Покаяння: Страждання – це заклик для нас та інших відвернутися від поцінування будь-чого тут, на землі, вище за Бога. Луки 13:4-5: “Або ті вісімнадцять, на яких упала силоамська вежа і побила їх, чи думаєте, що вони були більше винні від усіх людей, які проживають в Єрусалимі? Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі отак загинете!”.  

Покладання на Бога: Страждання – це заклик довіряти Богові, а не підпорам життєзабезпечення, що пропонує цей світ. 2 Коринтян 1:8-9: “Нам було надзвичайно важко, понад силу, так що й не надіялися вже жити. Але самі в собі ми мали присуд смерті, щоб не надіятися на себе самих, але на Бога, Який воскрешає мертвих.”  

Праведність: Страждання – це дисципліна від нашого люблячого Небесного Отця, щоб ми розділили Його праведність і святість. Євреїв 12:6, 10-11: “Адже кого Господь любить, того й карає, і б’є кожного сина, якого приймає”… Він дисциплінує нас “для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості”. На перший погляд, будь-яка дисципліна здається скоріше болючою, ніж приємною, але згодом вона приносить мирний плід праведності тим, хто був навчений нею.  

Приз: Страждання здобуває для нас велику нагороду на небесах, яка тисячократно компенсує кожну втрату тут. 2 Коринтян 4:17: “Адже наше тимчасове легке терпіння готує нам понад міру вічну славу”. І, нарешті, 

Пригадування: Страждання нагадує нам, що Бог послав свого Сина у світ на страждання, щоб наші страждання були не Божим осудом, а очищенням. Филип’ян 3:10: “…щоби пізнати Його, і силу Його воскресіння, і бути спільником у Його стражданнях”. 

Отже, цілком зрозуміло, що у стражданнях християнське серце вигукує: “Чому?”, адже ми не знаємо більшості мікропричин наших страждань – чому саме зараз, чому саме так, чому саме так довго? Але не дозволяйте цьому незнанню мікропричин змусити вас ігнорувати величезну допомогу, яку Бог дає у Своєму Слові, повідомляючи нам про Його макроцілі для нас.  

“Ви чули про терпіння Йова і знаєте Господній кінець, що Господь дуже милосердний та щедрий” (Якова 5:11).