Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас. (Луки 6:27)
Є дві основні причини, чому християни повинні любити своїх ворогів і робити їм добро.
Одна з них полягає в тому, що це відкриває нам дещо про те, Який є Бог. Бог милосердний.
- [Він] Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних. (Матвія 5:45)
- Він не чинить нам відповідно з нашими гріхами, – не відплачує нам за нашими провинами. (Псалом 102:10)
- Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив! (Ефесян 4:32)
Отже, коли християни живуть отак, силою Божою, ми показуємо дещо з того, Яким є Бог.
Друга причина полягає в тому, що серця християн задоволені Богом і не керуються жагою помсти чи самозвеличення, грошей чи земної безпеки.
Бог став нашим скарбом, який задовольняє всі потреби, і тому у ставленні до наших супротивників ми керуємося не власним почуттям потреби і незахищеності, а власною наповненістю Божою славою і задоволенням від неї.
Євреїв 10:34: “Ви з радістю приймали розграбування вашого майна [тобто не мстилися своїм кривдникам], знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно”. Спонукання до помсти нас позбавляє глибока впевненість у тому, що цей світ не є нашим домом, і що Бог є нашою абсолютно надійною і всеохоплюючою нагородою. Ми знаємо, що маємо “краще і вічне майно”.
Отже, в обох цих причинах любові до ворога ми бачимо головне: Бог показаний таким, Яким Він є насправді – милосердним і славетно всезадовольняючим.
Сила бути милосердним виходить із нашого задоволення Божим милосердям по відношенню до нас. А головна причина бути милосердним – це прославляти Бога, тобто допомагати іншим звеличувати Його за Його милосердя. Ми хочемо показати, що Бог є величний. Ми хочемо, щоб наша любов, милістю Божою, робила Бога величним в очах людей.