Переможцеві дозволю сісти зі Мною на Моєму престолі, — як і Я, перемігши, сів з Моїм Отцем на Його престолі.
Що має на увазі Ісус, коли говорить це церкві в Лаодикії?
Сидіти з Ісусом на Його престолі? Справді?!
Це обіцянка кожному, хто перемагає, тобто, хто йде у вірі до кінця (1 Івана 5:4), незважаючи на будь-який загрозливий біль і спокусливу гріховну насолоду. Отже, якщо ви істинно вірите в Ісуса, ви будете сидіти на престолі Сина Божого, Який сидить на престолі Бога-Отця.
Під "престолом Божим" я розумію право і владу правити всесвітом. Саме там сидить Ісус. "Бо Йому належить царювати, – сказав Павло, – доки не покладе всіх Своїх ворогів Собі під ноги" (1 Коринтян 15:25). Отже, коли Ісус каже: "дозволю сісти зі Мною на Моєму престолі", Він обіцяє нам частку в управлінні усім світом.
Чи це має на увазі Павло в Ефесян 1:22-23? "І Він усе підкорив під Його ноги і поставив Його над усім — як Голову Церкви, яка є Його тілом, повнотою Того, Хто наповняє все в усьому!".
Ми, Церква, є "повнотою Того, Хто наповняє все в усьому". Що це означає? Я вважаю, це означає, що всесвіт буде наповнений славою Господньою (Числа 14:21). І одним з вимірів цієї слави буде повне і беззаперечне поширення Його правління всюди.
Тому Ефесян 1:23 буде означати: Ісус наповнює всесвіт Своїм славним правлінням через нас. Розділяючи Його правління, ми надаємо йому повноту. Ми правимо від Його імені, Його силою, під Його владою. У цьому сенсі ми сидимо з Ним на Його троні.
Ніхто з нас не відчуває цього так, як належить. Це занадто – занадто багато, занадто добре, занадто дивовижно. Ось чому Павло молиться про Божу допомогу, щоб Він просвітив "очі вашого серця, щоб ви знали, якою є надія Його покликання" (Ефесян 1:18).
Без всемогутньої допомоги тут і тепер ми не можемо відчути диво того, ким нам судилося стати. Але якщо нам буде даровано відчути це, як воно є насправді, всі наші емоційні реакції на цей світ зміняться. Дивні і радикальні заповіді Нового Завіту не здаватимуться нам такими дивними, як здавалися колись.
