18 Лютого
Коли ти безсмертний
Підписуйтесь

А коли настав день, деякі юдеї, вчинивши змову, дали клятву, запевняючи, що не їстимуть і не питимуть, доки не вб’ють Павла. (Дії 23:12) 

Звернемо увагу на тих голодних хлопців, які пообіцяли не їсти, поки не влаштують засідку на Павла.  

Про них ми читаємо в Дії 23:12: “А коли настав день, деякі юдеї, вчинивши змову, дали клятву, запевняючи, що не їстимуть і не питимуть, доки не вб’ють Павла”. Це не спрацювало. Чому? Тому що сталася низка малоймовірних подій.  

– Хлопчик підслухав змову.  

– Хлопчик був сином сестри Павла.  

– Хлопчик набрався сміливості і пішов до римського сотника, який охороняв Павла.  

– Сотник сприйняв його серйозно і привів до трибуна.  

– Трибун повірив йому і відрядив “двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті списоносців”, щоб відвести Павла в безпечне місце.  

Кожна з цих подій була дуже малоймовірною. Навіть дивною. Але сталося саме так. 

Чого не врахували ті голодні люди, які сиділи в засідці? Вони не зважили на те, що сталося з Павлом безпосередньо перед тим, як вони склали свій план. Господь з’явився Павлові у в’язниці і сказав: “Кріпися, Павле! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так тобі треба свідчити й у Римі!” (Дії 23:11). 

Христос сказав, що Павло їде до Риму. І на цьому все закінчилося. Жодна засідка не може встояти проти обітниці Христа. Поки він не дістався до Риму, Павло був безсмертним. Там він мав дати останнє свідчення. І Христос потурбувався про те, щоб Павло його дав. 

У вас теж є останнє свідчення, яке ви маєте дати. І ви безсмертні, поки не дасте його. 

Поділитися цим дописом у групах спілкування та соцмережах:
Зробіть запит в Telegram Зробіть запит в Viber