А коли настав день, деякі юдеї, вчинивши змову, дали клятву, запевняючи, що не їстимуть і не питимуть, доки не вб’ють Павла.
Звернемо увагу на тих голодних хлопців, які пообіцяли не їсти, поки не влаштують засідку на Павла.
Про них ми читаємо в Дії 23:12: "А коли настав день, деякі юдеї, вчинивши змову, дали клятву, запевняючи, що не їстимуть і не питимуть, доки не вб’ють Павла". Це не спрацювало. Чому? Тому що сталася низка малоймовірних подій.
- Хлопчик підслухав змову.
- Хлопчик був сином сестри Павла.
- Хлопчик набрався сміливості і пішов до римського сотника, який охороняв Павла.
- Сотник сприйняв його серйозно і привів до трибуна.
- Трибун повірив йому і відрядив "двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті списоносців", щоб відвести Павла в безпечне місце.
Кожна з цих подій була дуже малоймовірною. Навіть дивною. Але сталося саме так.
Чого не врахували ті голодні люди, які сиділи в засідці? Вони не зважили на те, що сталося з Павлом безпосередньо перед тим, як вони склали свій план. Господь з’явився Павлові у в’язниці і сказав: "Кріпися, Павле! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так тобі треба свідчити й у Римі!" (Дії 23:11).
Христос сказав, що Павло їде до Риму. І на цьому все закінчилося. Жодна засідка не може встояти проти обітниці Христа. Поки він не дістався до Риму, Павло був безсмертним. Там він мав дати останнє свідчення. І Христос потурбувався про те, щоб Павло його дав.
У вас теж є останнє свідчення, яке ви маєте дати. І ви безсмертні, поки не дасте його.
