Тож поклонилися звірові всі мешканці землі, імена яких не записані в книзі життя Агнця заколеного, від заснування світу. (Об’явлення 13:8)
Спасіння забезпечене для всіх, хто записаний у книзі життя.
Причиною того, що запис у книзі життя гарантує нам спасіння, є те, що ця книга називається “книга життя Агнця заколеного “. Люди, чиї імена в цій книзі, не спасаються на основі їхніх вчинків. Вони спасенні на підставі того, що Христос був заколений.
Але Іван говорить в Об’явленні 20:12: “І я побачив померлих, малих і великих, які стояли перед Богом. І розгорнули книги; була розгорнута й інша книга, що є книгою життя. І судили мертвих, як записано в книгах, за їхніми ділами”. Отже, яким чином запис нашого життя, що міститься в тих книгах, має вплив на перебіг нашого суду, якщо ми спасенні на підставі того, що Христос був розіп’ятий?
Відповідь полягає в тому, що книги, в яких записані наші вчинки, містять достатньо доказів нашої приналежності Христові, щоб служити публічним підтвердженням нашої віри та нашого союзу з Ісусом.
Згадаймо Об’явлення 21:27: “І не ввійде до нього [до Нового Єрусалиму] ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний в книзі життя Агнця”. Тут результатом запису в “книгу життя” є не тільки відвернення загибелі, але й відмова від огидних, гріховних вчинків.
Для прикладу візьмемо розбійника на хресті. Ісус сказав, що він потрапить до раю (Луки 23:43). Але яким буде суд над ним, коли відкриються книги? Понад 99,9% його життя виявиться гріхом.
Його спасіння буде забезпечене кров’ю Христа. Його ім’я буде записане в книзі життя заколеного Агнця.
Аж от Бог відкриє книги. По-перше, Він використає записи гріхів за все життя, щоб прославити найвищу жертву Свого Сина. І, по-друге, Бог прочитає останню сторінку, де записано драматичне преображення розбійника на хресті. Ця Божа дія в його житті, записана в книгах про той останній день, стане публічним підтвердженням віри розбійника і його єднання з Христом. І Христос буде основою його спасіння, а не його діла.
Тому, коли я кажу, що те, що записано в книгах, є публічним підтвердженням нашої віри і єднання з Христом, я не маю на увазі, що там буде більше добрих справ, ніж поганих.
Я маю на увазі, що там буде записане таке життя у Христі, яке показує реальність віри – реальність відродження та єднання з Христом. Саме так ми як християни входимо в кожен день: впевнені, що наш осуд минув (Римлян 8:1), і що наше ім’я є в книзі життя, і що Той, Хто розпочав у нас добре діло, доведе його до кінця в день Христовий.